Лучицька Анжеліна Болеславівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лучицька.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назарова.

Анжелі́на Болесла́вівна Лучи́цька (Лучицька-Назарова; нар. 10 (23) серпня 1900(19000823), Баку — пом. 1 вересня 1987, Чернігів) — українська театральна акторка, заслужена артистка УРСР (1949).

Лучицька Анжеліна Болеславівна
Народилася	10 (23) серпня 1900  Баку, Російська імперія
Померла	1 вересня 1987(1987-09-01) (87 років)  Чернігів, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	акторка
Заклад	Ніжинський український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського і Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
Батько	Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович
Родичі	Лучицька Катерина Людвиківна і Лучицький-Данченко Владислав Людвикович
Брати, сестри	Лучицький Борис Болеславович
Нагороди

Життєпис

В дитинстві Ганна (Анжеліна) навчалась у Слов'янську в пансіоні мадам Гарве.^[1]

Сценічну діяльність розпочала в театральній трупі свого бать­ка — Болеслава Оршанова-Лучинського.

1920-х років виступала в Ічні, Тростянці, Бурині.

1938—1959 — актриса Ніжинського українського музично-драматичного театру ім. М. Коцюбинського. Була співзасновницею цього театру разом із братом Б. Лучинським і чоловіком Ю. Назаровим.

В роки Другої світової війни виступала перед військовими у шпиталях, на вокзалах, перед трудовими колективами.

1959—1963 — актриса Чернігівського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Ролі

• Анна («Украдене щастя» І. Франка)
• Баронеса («Княжна Вікторія» Я. Мамонтова)
• Ганна Петрівна, Проня Прокопівна («Не судилось», «За двома зайцями» М. Старицького)
• Джессі («Російське питання» К. Симонова)
• Кручиніна («Без вини винні» О. Островського)
• Леокардія Львівна («Дочка прокурора» Ю. Яновського)
• Ліда, Наталія Ковшик («Платон Кречет», «Калиновий гай» О. Корнійчука)
• Любов Ярова («Любов Ярова» К. Треньова)
• Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного)
• Онисія («Влада темряви» Л. Толстого)
• Софія («Останні» М. Горького)
• Фрау Мільх («Під Золотим орлом» Я. Галана)

Родина

Батько — Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович, актор і режисер. Дід — Лучицький Людвик Тимофійович, антрепренер. Тітка — Лучицька Катерина Людвиківна, актриса. Брат — Лучицький Борис Болеславович, актор і режисер, народний артист УРСР. Дядько — Лучицький-Данченко Владислав Людвикович, актор і режисер. Чоловіки: Юрій Володимирович Назаров (співзасновник Ніжинського театру) і Тось Володимир Федотович (директор Чернігівського театру). Син — Володимир Юрійович Назаров.^[2]