Луї Огюст Бланкі

Луї Огю́ст Бланкі́ (фр. Louis Auguste Blanqui) (8 лютого 1805—1 січня 1881) — французький соціаліст-революціонер, політичний мислитель, стратег барикадних боїв у місті, активний революційний діяч у 1830, 1832 і 1848 роках. Брав участь у підготовці подій 1870–1871.

Луї Огюст Бланкі
фр. Louis Auguste Blanqui
Ім'я при народженні	фр. Louis Auguste Blanqui
Прізвисько	L'Enfermé[1]
Народився	8 лютого 1805(1805-02-08) Пюже-Теньє
Помер	1 січня 1881(1881-01-01) (75 років) Париж
Поховання	Пер-Лашез
Країна	Франція
Національність	француз
Діяльність	революціонер
Alma mater	ліцей Карла Великого
Знання мов	французька[2][3]
Учасник	Паризька комуна і Революція 1848 року у Франції
Посада	Deputy of Gironded
Батько	Jean Dominique Blanquid
Брати, сестри	Jérôme-Adolphe Blanquid
У шлюбі з	Amélie-Suzanne Serred
Нагороди	Конкур женераль
IMDb	ID 2036210
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Луї Огюст Бланкі, малюнок

Життєпис

Син депутата-жирондиста, який підтримав наполеонівський переворот і навіть отримав за це дрібну державну посаду, Бланкі з юності був противником монархії. Захопившись підпільною боротьбою, він спочатку приєднався до карбонаріїв, потім був учасником Липневої революції, а за кілька років після неї був засуджений до тюремного ув'язнення за спробу підняти повстання вже проти Луї Філіппа.

У в'язниці він познайомився з працями Сен-Симона та Шарля Фур'є і став соціалістом. Заведено вважати, що свої сформовані погляди він виклав у статті з назвою «Хто готує суп, той і повинен його їсти», оголосивши власників паразитами, які живляться працею пролетарів. Поділяючи мету соціалістів-реформаторів, Бланкі, натомість, вважав, що досягти її можна лише шляхом революції, але не політичної, а соціальної, яка силою знищить несправедливий лад. Щоб революція була успішною, переконував він, необхідна невелика, але дисциплінована революційна організація, яка в слушний момент зможе захопити владу і здійснити перетворення в інтересах народу^[4].

Бланкі — один з організаторів і керівників таємних товариств «Друзі народу», «Пори року» та ін. В 1839 і 1870 Бланкі робив спроби здійснити переворот у Франції, проте безуспішно.

За революційну діяльність Бланкі зазнавав жорстоких переслідувань і загалом просидів у в'язницях 37 років.

У 1871 заочно обрано почесним президентом Паризької Комуни.

Праці

• L'Armée esclave et opprimée
• Critique sociale: Capital et travail
• Critique sociale: Fragments et notes
• Instructions pour une prise d'armes.
• Maintenant il faut des armes
• Ni dieu ni maitre
• Qui fait la soupe doit la manger
• Réponse
• Un dernier mot

Переклади українською

• Хто готує суп, той і повинен його їсти.
• Рецензія на мемуар «Що таке власність?» П'єра Жозефа Прудона, 1841
• Щодо червоного прапора, 1848
• Працювати, страждати і помирати, 1850-52
• Про революцію, 1850

Джерела та література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• В. Головченко. Бланкі (Blanqui) Луї Огюст // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 66. — ISBN 978-966-611-818-2.
• Бланкі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Пітер Голвард. Огюст Бланкі та Карл Маркс // Спільне, 28.05.2024