Льєзький філармонічний оркестр

Льєзький філармонічний оркестр (фр. L’Orchestre Philharmonique de Liège) — бельгійський симфонічний оркестр, що базується в Льєжі. Спочатку Льєзький симфонічний оркестр, потім Оркестр Льєжа. З 1983 р. має нинішню назву.

Ініціатива у створенні нового колективу належала багаторічному директору Льєзької консерваторії Фернану Кіне, який наголошував на тому, що оркестр консерваторії не має достатніх організаційно-фінансовими можливостями для того, щоб забезпечувати потреби музичного життя міста і всього франкомовного регіону Бельгії. У 1959 р. розпорядженням короля Бельгії була виділена державна субсидія на утримання трьох симфонічних оркестрів: Національного оркестру Бельгії, Оркестру Національного інституту радіомовлення і створюваного заново Льєзького оркестру. У 1960 р. конкурсна комісія, до якої, крім Кіне, увійшли ще Леон Йонг Ежен Біго і Анрі Ганьебен, відібрала 71 з 240 музикантів і оркестр почав своє життя. Кіне вдалося відразу підняти оркестр на високий рівень: вже в перші роки його існування як солісти з Льєзьким оркестром виступали такі музиканти, як Еміль Гілельс, Дьордь Цифра, Володимир Ашкеназі, Вільгельм Кемпф, Давид Ойстрах, Айзек Стерн, Леонід Коган та інші.

Керівники оркестру

• Фернан Кіне(інші мови) (1960—1964)
• Манюель Розенталь(інші мови) (1964—1967)
• Пол Страус(інші мови) (1967—1977)
• П'єр Бартоломе(інші мови) (1977—1999)
• Луї Лангре(інші мови) (1999—2006)
• Паскаль Рофе(інші мови) (2006—2009)
• Франсуа Ксав'є Рот(інші мови) (2009—2010^[1])
• Крістіан Армінг(інші мови) (2011—2019)
• Гергелі Мадарас(інші мови) (2019—дотепер)