Любомілова Єлизавета Олександрівна

Єлизавета Олександрівна Любомілова (1 травня 1910, Харків — 2001, Харків) — українська архітекторка.

Любомілова Єлизавета Олександрівна
Народження	1 травня 1910(1910-05-01) Харків, Російська імперія
Смерть	2001(2001) Харків, Україна
Країна	СРСР →  Україна
Навчання	Харківський художній інститут
Діяльність	архітекторка
Найважливіші споруди	Державний інститут проектування підприємств коксохімічної промисловості «Діпрококс» (Харків), Житловий будинок на пр. Московському, 5 (Харків), Будинок проектів (Харків)
Членство	Національна спілка архітекторів України

Життєпис і кар'єра

«Діпрококс» (1954)

Файл:Любомилова Ел.А..jpg

Поховання Любомилової Є.О. на 9 кладовищі м. Харкова. Сучасний вигляд. Світлина DKMmed.

Єлизавета Любомілова закінчила архітектурний факультет Харківського художнього інституту у 1930 році. В різні роки працювала в інститутах «Діпросталь», «Містобудпроєкт», «Військпроєкт», «Харківпроєкт» та в управлінні міського архітектора Харкова. Є авторкою і співавторкою проєктів житлових будинків, адміністративних будівель, об'єктів соціально-культурного і побутового призначення. Була членкинею Спілки архітекторів України з 1936 року.^[1]

Похована на 9 кладовищі м. Харкова.

Родина

Молодша рідна сестра Єлизавети Любомілової, Ніна Петрова (до шлюбу Любомілова) (1924-2019) також архітекторка, викладачка, була одружена з українським архітектором Сергієм Петровим. Її син, Сергій Володимирович Бойко (1951-2025) , улюблений племінник Єлизавети Любомілової, якому вона приділяла багато часу та уваги, став Заслуженим вчителем України, засновником авторської школи з вивчення англійської мови в Харкові ^[2].

Інші члени родини Любомілових теж поховані на Олексіївському кладовищі № 9 м. Харкова.

Вибрані проєкти

• Державний інститут проєктування підприємств коксохімічної промисловості «Діпрококс» на вул. Сумській, 60, Харків (1954)^[3]
• Житловий будинок на пр. Московському, 5 [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.], Харків (1954)^[4]
• Будинок проєктів і книжковий магазин «Кобзар» на пр. Леніна, 36, 38 [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.], 40 [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.], Харків (проєкт повторного застосування, прив'язку виконали арх. Соколовський Г. М., Любомілова Є. О., Сіробаба В. Д.)^[5]
• Реконструкція будівлі колишнього Волзько-Камського банку (архітектор Бекетов О. М, 1907) ^[6], нині приміщення Театру ляльок ім. Н. К. Крупської, майдан Конституції, 24, Харків (арх. Клейн Б. Г., Любомілова Є. О., 1968)^[4]
• Реконструкція Палацу культури ХЕМЗ, Харків
• Інтер'єри Палацу одруження, Харків
• Облаштування санаторію «Бермінводи»