Людвік Колянковський

Людвік Колянковський (Kolankowski Ludwik; псевд.: Bork, Jan Pniowski нар. 21 червня 1882, Пнів, Надвірнянський повіт, Станіславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина - 19 березня 1956, Торунь, Польща) - польський історик

Лювік Колянковський
Kolankowski Ludwik
Народився	21 червня 1882(1882-06-21) Надвірна
Помер	19 березня 1956(1956-03-19) (73 роки) Торунь
Поховання	Цвинтар святого Юрія (Торунь)d
Місце проживання	Львів
Країна	Австро-Угорщина → Друга Річ Посполита → ПНР
Діяльність	історик, медієвіст, політик, бібліотекар, викладач університету
Alma mater	ЛНУ
Галузь	історія
Заклад	Львівський університет Яна-Казимира
Посада	сенатор Польщіd і Q108418732?
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Членство	Польська академія знань Історичне товариство у Львові
Партія	Табір національного об'єднання
Відомий завдяки:	Спеціаліст з історії ВКЛ та Королівства Польща 14-16 ст.
Діти	син Зігмунд Колянковський, дочки Ядвіга та Марія-Єлена
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Людвік Колянковський у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Пнів на Надвірнянщині. У 1901 році завершив навчання у станіславівський гімназії. Протягом 1902-1906 років вивчав історію у Львівському університеті. З 1906 до 1907 року навчався в університеті Берліна. Учень Броніслава Дембринського та Людовіка Фінкеля^[1]. Зхистив кандидатську дисертацію «Кандидатура Яна Альбрехта Гогенцоллерна на єпископство Плоцька 1522—1523рр.», а у 1913 році захистив докторську дисертацію: «Зигмунт Август, великий князь литовський до 1548 року.»

З 1918 року працював в МЗС Польщі.Був головою східного відділу, а також очолював литовсько - білоруську секцію, уповноважений з питань реорганізації польських повідомлень у Москві та Відні. У 1919 році був генеральним цивільним комісаром цивільної управи східних земель.

З 1931 року доцент університету Стефана Баторія у Вільнюсі. В 1931—1936 рр. завідувач кафедри історії Східної Європи. В 1936—1939 очолював кафедру історії Польщі. З 1936 року оридинарний професор Львівського університету Яна-Казимира.

Після початку поділу Польщі в 1939 році, переїхав до Варшави. Під час війни доклав зусиль до збереження творів мистецтва.В 1946 році співзасновник Лодзинського університету. Того ж року став першим ректором університету в місті Торунь^[1].

З 1934-го року член-кореспондент Польської академії наук. В 1937—1947 рр. президент Польського історичного товариства.

Помер в 1956 році в місті Торунь.

Особисте життя

Був одружений. У шлюбі народиився син Зігмунд (1913—1998) - польський історик, архівіст

Нагороди

• Командорський хрест Ордена відродження Польщі (1931)^[2]

• Офіцерський хрест Ордена відродження Польщі^[3]

Пам'ять

В місті Торунь встановлено бюст Людвіка Колянковського.

Основні праці

• Zygmunt August, wielkie ksiąze Litwy do roku 1548. Lwów, 1913
• Dzieje chanatu krymskiego Girejów w XV i XVI wieku. Lwów, 1917
• Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiellonów. T. 1. Warszawa, 1930
• Polska Jagiellonów. Dzieje polityczne. Lwów, 1936