Лютеїн

Лютеїн (лат. luteus — жовтий) — жовто-помаранчевий ксантофіл і разом з β-каротином є найпоширенішими каротиноїдами. Лютеїн дозволений до використання в Україні як харчовий барвник, позначається E161b.

Лютеїн
Систематична назва	β,ε-каротин-3,3'-діол
Інші назви	E 161b
Ідентифікатори
Номер CAS	127-40-2
Номер EINECS	204-840-0
DrugBank	DB00137
KEGG	C08601
Назва MeSH	D02.455.326.271.665.202.868.500, D02.455.426.392.368.367.379.249.887.500, D02.455.849.131.868.500 і D23.767.261.887.500
ChEBI	28838
SMILES	CC1=C(C(CC(C1)O)(C)C)C=CC(=CC=CC(=CC=CC=C(C)C=CC=C(C)C=CC2C(=CC(CC2(C)C)O)C)C)C
InChI	InChI=1S/C40H56O2/c1-29(17-13-19-31(3)21-23-37-33(5)25-35(41)27-39(37,7)8)15-11-12-16-30(2)18-14-20-32(4)22-24-38-34(6)26-36(42)28-40(38,9)10/h11-25,35-37,41-42H,26-28H2,1-10H3/b12-11+,17-13+,18-14+,23-21+,24-22+,29-15+,30-16+,31-19+,32-20+/t35-,36+,37-/m0/s1
Номер Бельштейна	2068550
Властивості
Молекулярна формула	C40H56O2
Молярна маса	568,87 г/моль
Зовнішній вигляд	жовто-оранжеві кристали
Тпл	190 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Походження

У природі лютеїн є найпоширенішим ксантофілом і постійно супроводжується зеаксантином(інші мови). Високий вміст знаходиться у темних листяних овочах (наприклад, у капусті кале до 0,25 мг/г свіжої маси, у шпинаті до 0,12 мг/г свіжої маси). Пелюстки чорнобривців містять до 8,5 мг/г свіжої маси і використовуються у промисловому виготовленні лютеїну. У тварин лютеїн відіграє роль жовтого барвника у жовтку. В сліпій плямі ока міститься лютеїн і зеаксантин — єдині представники каротиноїдів.

Добування і синтез

Біосинтез лютеїну здійснюється з α-каротину шляхом гідроксилювання за допомогою спеціальних ферментів гідроксилаз. Цей біосинтез, як і біосинтез α-каротину проходить тільки у рослин. В промисловості отримують шляхом екстракції з лютеїнвмісних частин рослин, найчастіше з пелюсток чорнобривців.

Лютеїн міститься у помаранчових овочах і фруктах, зустрічається також у яєчному жовтку, деяких водоростях. Цей пігмент надає жовтого відтінку багатьом плодам, серед яких: манго, папая, кукурудза та томати, а найбільш багаті на нього листкові овочі з темним листям: шпинат, броколі, брюссельська капуста, цибуля порей.^[1]

Властивості

Лютеїн утворює оранжево-жовті кристали.

Застосування

Лютеїн застосовують як харчовий барвник (E161b), як харчову добавку для птиці з метою забарвлення жовтка. Крім того, використовується як лікарський засіб при лікуванні макулодистрофії, спосіб дії лютеїну досі лишається неясним.

Найновіші дослідження показали, що вживання лютеїну навіть у літньому віці дозволяє запобігти або пом'якшити перебіг макулодистрофії. Для перевірки цих даних в 2008 році стартувало дослідження AREDS II(інші мови).

У 2010 році в дослідженні Вісконсинського університету в Медісоні з 1800 учасницями було виявлено, що при вживанні лютеїну і вітаміну С можна знизити ризик розвитку катаракти у жінок.^[2][3]

Лютеїн вважається особливо важливим для очей, оскільки його концентрація в людини є максимальною в центральній частині сітківки — жовтій плямі, що відповідає за гостроту зору.^[1] Чим більше лютеїну в їжі, тим нижче ризик дистрофії жовтої плями (що приводить до сліпоти людей у віці 55 років і старше).^[1]

Біологічне значення

Лютеїн складова антенних комплексів хлоропластів, в них підвищене утворення енергії і активується захисна функція. У подальшому служить як місцевий барвник в пелюстках і фруктах. У людини лютеїн (разом з зеаксантином) відіграє істотне значення для зору.

Джерела

• F. Granado, B. Olmedilla, I. Blanco: Nutritional and clinical relevance of lutein in human health, in: British Journal of Nutrition, 2003, 90 (3); S. 487–502; PMID 14513828; doi:10.1079/BJN2003927 PDF