Ліліта Затлере

Ліліта Затлере (нар. 24 лютого 1953, Рига)^[1] — дружина колишнього президента Латвії Валдіса Затлереса.

Ліліта Затлере
Народилася	24 лютого 1953(1953-02-24) (72 роки)  Рига, Латвійська РСР, СРСР
Країна	Латвія
Діяльність	підприємниця
Знання мов	латиська
У шлюбі з	Валдіс Затлерс
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

З 1960 по 1968 рік навчалася в 15-й восьмирічній школі в Ризі, з 1968 по 1971 рік у Ризькому торговому технікумі за спеціальністю «Промислові товари»^[2].

У 1971 році почала працювати в компанії з торгівлі спортивними і культурними товарами «Mākslas antikvariāta veikals», де вона була товарознавцем до 1993 року. З 1992 по 1993 рік Затлере також була експертом у Комісії з виплати компенсації за майновий збиток репресованим громадянам Центрального райвиконкому Риги^[2]. З 1995 по 2007 рік керувала компанією "Ortopēdijas privātprakse".

Особисте життя

Була дружиною художника Айварса Мангуліса^[3], який нині^{[джерело?]} проживає в Німеччині, дочка - Агнесе Мангуле.

У 1990-х познайомилася з Валдісом Затлерсом, мають сина Карліса Затлерса.

Участь у міжнародних форумах

У лютому 2008 року вона відкрила в Ризі Конференцію Європи і Північної Америки, яка проходила в рамках підготовки конференції UNESCO для міністрів освіти країн світу в Женеві. В червні 2008 року вона брала участь в міжнародному форумі «Розширюючи роль жінки в міжкультурному діалозі», що проходив в Азербайджані^[4]. На пленарній сесії форуму Ліліта Затлере виступила з промовою про участь жінки в міжкультурному діалозі, ролі жінки в суспільстві і сім'ї, особливу увагу приділивши ролі жінки як стабілізуючого фактора в міжетнічних відносинах^[1].

Нагороди

• орден княгині Ольги I ступеня (Україна, 2008)^[5];
• великий хрест Ордена «Pro Merito Melitensi» (Мальтійський орден, 2008);
• орден Хреста землі Марії 1 класу (Естонія, 2009);
• орден Ізабелли-католички I ступеня (Іспанія, 2009)^[6];
• орден Білої Троянди I ступеня (Фінляндія, 2010);
• Великий хрест ордена Вітовта Великого (Литва, 2011)^[7];
• орден Вірного служіння^{[уточнити]} I ступеня (Румунія, 2011).