Ліопельма

Ліопельма (Leiopelma) — рід земноводних родини Гладконоги ряду Безхвості. Має 7 видів (3 вимерлі). Інша назва «новозеландська жаба».

?Ліопельма
Ліопельма Арчея
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Земноводні (Amphibia)
Підклас:	Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд:	Батрахії (Batrachia)
Ряд:	Безхвості (Anura)
Підряд:	Archaeobatrachia
Родина:	Гладконоги
Рід:	Ліопельма (Leiopelma) Fitzinger, 1861
Розповсюдження ліопельм
Синоніми
Leioaspetos
Посилання
Вікісховище:	Leiopelma
Віківиди:	Leiopelma
EOL:	42721
ITIS:	202079
NCBI:	43507
Fossilworks:	156588

Опис

Ці жаби належать до давнього та примітивного роду земноводних. За 200 мільйонів років вони мало змінилися. Це маленькі жаби — загальним розміром до 5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова широка. Немає зовнішньої вушної перетинки, зіниця кругла. Спинних хребців — 9. Верхня поверхня шкіри гладенька, або лише трошки бородавчаста. Самці від клоаки мають невеличкий відросток на кшталт хвоста. Але він присутній лише у молодих особин, у дорослих — зникає. Вони не квакають часто.

Забарвлення сірих, коричневих, бурих тонів переважно з темними плямочками.

Спосіб життя

Полюбляють лісові місцини, тримаються поблизу води. Деякі види ведуть напівводний спосіб життя. Активні вночі. Під час стрибків падають не на лапи, а на черево. під час плавання використовують задні лапи, але не одночасно — почергово. Живляться безхребетними, як водними, так й наземними.

Це яйцекладні земноводні. У цього роду відбувається внутрішнє запліднення. У них немає пуголовків — з яйця вилуплюється повністю сформована жаба. Батьки піклуються за потомством.

Тривалість життя до 30 років.

Розповсюдження

Мешкають у Новій Зеландії.

Види

• Leiopelma archeyi
• Leiopelma hamiltoni
• Leiopelma hochstetteri
• Leiopelma pakeka
• †Leiopelma auroraensis
• †Leiopelma markhami
• †Leiopelma waitomoensis

Джерела

• Grzimek, Bernhard Het leven de dieren deel V:Vissen (II) en amfibieën, Kindler Verlag AG, 1971, Pagina 445–447 ISBN 90 274 8625 5.
• B. J. Gill & A. H. Whitaker: New Zealand Frogs and Reptiles. Bateman, Auckland 1996.
• Frost D.R. et al., Amphibian Species of the World: an Online Reference. Version 5.2, American Museum of Natural History, New York, USA, 2008.
• Roelants, Kim; Franky Bossuyt (February 2005). Archaeobatrachian paraphyly and Pangaean diversification of crown-group frogs. Systematic Biology 54 (1): 111–126.