Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Лісопильня
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Лісопильня[1], тартак[2], пи́льня[3], лісопильний завод, діал. тра́чка[4] — підприємство, для поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріалів та брусів на пиломатеріали потрібних розмірів та якості за допомогою лісопильної рами.
У деревообробній промисловості, тартак відносять до першої групи виробництва — первинна обробка деревини.[5]
Remove ads
Тартак
Узагальнити
Перспектива
Словом «тартак» (від пол. tartak < trzeć — «терти»)[6] або «трачка» (пол. tracz < trzeć)[6] в первісному значенні цього слова називалася спеціальна конструкція з деревини, козла, на яких проводили поздовжнє розпилювання стовбурів на дошки за допомогою довгих дворучних пилок[6] (відома також як «трацький верстат»)[7]. Колоду встановлювали горизонтально на певній висоті над землею і закріплювали з допомогою скоб, потім її розпилювали вздовж два пилярі. Один майстер («трач») під час розпилювання знаходився зверху, другий стояв на землі. В окремих випадках знизу могло бути двоє майстрів (бо вниз тягнути пилку було важче). Якщо колода для розпилювання була груба і важка, то її не ставили на козла, а клали поперек ями, у якій знаходилися «низові» пилярі. Довжина пилки становила 1,7 м (довжина розмаху рук). На колоду перед розпилюванням могла наноситись розмітка обвугленим шнуром. Тирсу на тартаку (трачці) називали «трачинням»[8]. У пізніших конструкціях тартак приводився в рух за допомогою водяного млина, через що слово «тартак» стало позначати лісопильний млин.
У 1593 році Корнеліс Корнелісзон (нід. Cornelis Corneliszoon[nl]) першим отримав патент на механізм тартака[9]. Для урухомлення пилок і механізму подавання лісопильної рами може використовуватися водяний двигун (водяні лісопильні) або механізм вітряка (вітряні лісопильні). Перетворення обертового руху вала на поступальний рух пилок здійснюється за допомогою кривошипно-шатунного механізму.
В Україні перші тартаки — водяні млини з'явилися в XV столітті.[10]. Так у Нових Стрілиськах тартак був вже у 1429 році[11].
Remove ads
Топонімія і ономастика
Топонім «тартак» поширений у центральній, західній та північній Україні (села Тартаків, Тартак, урочище Тартак, ставок Тартак в Умані та Лебедині на Черкащині, річка Тартак на Житомирщині, тощо), що свідчить про розвиток деревообробної промисловості на тих теренах, де була деревина[12]. Тартаки найбільше набули поширення у місцевостях де були великі лісові масиви. Так у 1906 році в Галичині діяло 159 зареєстрованих тартаків та 432 незареєстрованих тартаків[13].
Також від «тартак» походять українські прізвища (Тартаковський, Тартакович тощо)[14].
Remove ads
Галерея
Модель водяної лісопильні
Малюнок водяної лісопильні
Лісопильня в Гогенемсі, Австрія
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads