Літературна інквізиція

Літерату́рна інквізи́ція (кит.: 文字獄; піньїнь: wénzìyù; досл.: «кара за ієрогліфи») or зло́чин слів (кит.: 以言入罪) — переслідування державою інтелектуалів та їхніх праць в імператорському Китаї 14 — 19 століття. Мала місце в усіх династіях Китаю. Особливого розмаху набула за часів Цін. Переслідування велися за текст, фразу, слово або натяки, які правитель визнавав образливими чи небезпечними для державного устрою. Справи відкривалися за порушення табу на імена. В особливих випадках каралися не лише автори творів чи слів, але і їхні сім'ї та родичі. У 1774–1784 роках, за правління цінського імператора Хунлі, було заборонено понад 2,3 тисячі видань, спалено 14 тисяч книг.

Див. також

• Спалення книг

Джерела

• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.