Мавзолей Теодоріха

Мавзоле́й Теодо́ріха Вели́кого (італ. Mausoleo di Teodorico) — мавзолей у передмісті Равенни, що його король остготів Теодоріх збудував 520 року для своєї майбутньої могили. Єдина вціліла пам'ятка готського зодчества і єдина збережена гробниця варварського монарха.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Мавзолей Теодоріха Mausoleo di Teodorico
Мавзолей Теодоріха Мавзолей Теодоріха
44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д.
Країна	Італія
Місто	м. Равенна
Тип	мавзолей sepulchral monumentd музей релігіїd[1][2] Italian national museumd[1] historical civil building museumd[3] і Museum of the Italian Ministry of Cultured[2]
Тип будівлі	мавзолей
Площа	1200 квадратний метр[4] і 149 квадратний метр[5]
Матеріал	Істрійський камінь[6]
Стиль	Pre-Romanesque architectured[7]
Дата заснування	520 р.
Стан	задовільний
Адреса	Via delle Industrie, 14, 48122 Ravenna RA[8]
Мавзолей Теодоріха Мавзолей Теодоріха (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

1996 року мавзолей у складі ранньохристиянських пам'яток Равенни було включено до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Натепер має статус музею.

Історія

Поставлений за наказом короля Теодоріха поза межами Равенни, де розташовувалось кладовище готів. Тепер це в середмісті Равенни, в 1,5 км на північний схід від головного майдану міста — Пьяцца дель Пополо. Можливо задумувався як елемент ансамблю, не реалізованого через смерть Теодоріха 526 року^[9].

У візантійські часи він використовувався як церква, присвячена Богородиці під назвою Санта-Марія ед Фарум, з огляду на близьке розташування до порту з маяком. Адаптований з давньої ванни з червоного порфіру саркофаг готського володаря нині пустує. Наближеність струмка спричинила підмивання фундаментів, що потребувало в XIX столітті втручання реставраторів.

Архітектура

План мавзолею (другий ярус)

Монументальна двоярусна центрична споруда мавзолею складена з добре обтесаних блоків істрійського вапняку без розчину^[9]. Долішній ярус має десять граней, виділених нішами з напівкруглими арками. В одній з ніш розташований вхід до мавзолею. Внутрішнє приміщення яруса збудоване у формі хреста. Світло потрапляє до середини крізь шість невеликих вікон, розміщених по периметру. Діаметр нижнього ярусу — 13,5 м. Горішній ярус — круглий, меншого діаметру, отже над нижнім утворюється зовнішній обхід завширшки 1,2 м.^[10] Верх периметру другого ярусу прикрашений фризом.

На масивні стіни горішнього ярусу покладена «кришка» — десятиметровий у діаметрі моноліт у вигляді плескатого купола, витесаного з цільного 300-тонного каменя, можливо, наслідуючи шатра германців.^[11] Оскільки можливості підняти таку важку плиту готи не мали, мавзолей був засипаний землею по самий верх, відтак купол шляхом втягування помістили на місце, а землю видалили.

На горішньому поверсі міститься саркофаг Теодоріха, а долішній імовірно призначався для поховання членів його родини або був каплицею для заупокійних богослужінь.

Монолітний купол прикрашений дванадцятьма кам'яними «скобами», котрі імовірно несуть не тільки декоративну функцію, але й використовувались для транспортування і встановлення купола. На торці «скоб» вирізані імена дванадцяти апостолів. Під куполом видно сліди мозаїчного хреста, що колись осіняв горішній ярус.^[12]

Усередині долішнього рівня.

Усередині горішнього рівня.

Усередині горішнього рівня.