Мадемуазель Марс

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Марс.

Анн-Франсуаз-Іпполіта Буте-Сальвета, відома як Мадемуазель Марс (фр. Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat, *9 лютого 1779(17790209), Париж — †20 березня 1847, Париж) — французька акторка.

Мадемуазель Марс
фр. Mademoiselle Mars
Ім'я при народженні	Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat
Народилася	9 лютого 1779(1779-02-09)[1][2]  Париж, Французьке королівство
Померла	20 березня 1847(1847-03-20)[1][2][3] (68 років)  former 1st arrondissement of Parisd, Париж[3]
Поховання	Grave of Mademoiselle Marsd
Країна	Франція
Місце проживання	Hôtel de Mademoiselle Marsd
Діяльність	акторка театру
Відома завдяки	акторка
Відомі учні	Léocadie Dozed
Знання мов	французька[1]
Посада	Sociétaire of the Comédie-Françaised
Батько	Jacques Marie Boutetd
Мати	Madame Marsd
Брати, сестри	Alphonse Pierre Salvetatd і Noël Boutet de Monveld
У шлюбі з	Nicolas Bronnerd
Діти	Louise Bronnerd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Позашлюбна дочка акторки Жанни-Марі Сальвета (1748–1838). За переказами, мати мала сильний південний акцент, що не сприяло її успіху у примхливої паризької публіки. Сценічний псевдонім матері — мадам Марс (тобто одружена Марс). Дочка видозмінила псевдонім на мадемуазель Марс, під яким і увійшла в історію театрального мистецтва.

Зала театру Комеді Франсез, 18 ст.

Акторську майстерність опановувала під керівництвом актора Конта. Дебютувала у 1794 році в п'єсі Мольєра «Тартюф».

У 1799 році разом зі своєю старшою сестрою Марі-Луїз вступила до трупи театру Комеді Франсез. Праця в цьому театрі склалася вдало: акторка пропрацювала там до 60 років.

Грала як у п'єсах доби класицизму, так і у перших п'єсах доби романтизму. Запам'яталась як чудова виконавиця ролей молодих і невинних дівчат. Її сценічне амплуа — інженю.

Окрім акторської діяльності, займалася викладанням акторської майстерності.

У 1841 р. покинула сцену. Померла в Парижі.

Меморіальні та театральні речі акторки наприкінці 19 ст. придбав для своєї збірки колекціонер з Росії — Бахрушин Олексій Олександрович . Пізніше ця колекція стала підмурками першого у світі театрального музею.

Див. також

• Комеді Франсез
• П'єр Бомарше

Джерела

• Eduard Maria Oettinger. Mademoiselle Mars et sa cour. 1858
• Журнал «Театральная жизнь», № 6, 1991