Мадяризм

Мадяри́зм^[1] (від угор. magyar — «угорський»), рідко гунгари́зм^[2] (від лат. Hungarus — «угорський»), угризм — слово або вислів, запозичені з угорської мови або утворені під її впливом. До європейських мов мадяризми починають проникати з IX ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії. У давньоруській мові слова угорського походження письмово засвідчені з X ст.

В українській мові

Угорці з'явилися на території України у 884–898 рр., але з того часу мадяризми в українській мові не збереглися. Коли ж угорці оселилися на теперішній своїй території в Паннонії (896) і згодом захопили землі на південь від Карпат, впродовж наступних століть (здебільшого в XVI ст.) чимало угорських слів потрапило до мови українців Закарпаття, що тривалий час було відоме під назвою «Угорська Русь».

Окремі мадяризми поширилися на деякі інші діалекти української мови, а також в літературну мову, наприклад, ґазда (закарп. з XIII ст.); барда, бартка, балта (XIII-XIV ст.), леґінь, ґанч, ґанджа, чижми (чоботи), пугар (XVI ст.); львівське батяр (XVIII ст.). Деякі з них могли бути запозичені літературною мовою нещодавно і незалежно від закарпатських діалектів, наприклад, гусар (закарпат. з XV ст.), чардаги, паприка, гайдук (XIX ст.), гуляш.

Величезна більшість мадяризмів, однак, не вийшла за межі закарпатських, переважно півд.-західних, діалектів, наприклад, марга (майно, худоба), арсаґ (держава і державний шлях), варош (місто), катуна (вояк), битюх (хвороба), шуга («ніколи»; не пізніше XIII ст.); баршун («оксамит»; XIV ст.); келчих («харч», «кошти»; XV ст.); ґарадичі («східці»; XVI ст.); прийш («виноробний прес»; XVII ст.); ґалиба («безладдя», «скандал»; XVIII ст.); крумплі («картопля», XIX ст.); тепер вони поступово заникають у цих діалектах.

Приклади найтиповіших запозичень з угорської мови

• Банувати^[2] < ban («шкодувати», «каятись»)
• Бартка < bard
• Батяр < betyár
• Бекеша < bekes
• Бербениця < berbence
• Бунда («вид верхнього одягу») < bunda
• Габа («хвиля») < hab^[2]
• Гайдук < hajdu (множина hajduk)
• Гусар < huszar < серб. husar < грец. χονσάριος («грабіжник», «розбійник»)
• Гуляш < gulyás
• Ґазда < gazda, слов'янського походження — від gospoda
• Ґандж < gancs
• Дараба («пліт») < darab («шматок», «частина»), слов'янського походження — пор. укр. дрібний, дрібок
• Дженджеруха («франтиха, чепуруха»), дженджуристий («кокетливий, легковажний») < gyöngysor («нитка перлового намиста»)
• Кантар («вуздечка») < kantár
• Капці < kapca < слов. kopytьca
• Куліш < köles («просо»)
• Кучма < kucsma sapka (за однією з версій, ймовірніше слово питомо українське, а угорське саме є запозиченням)
• Лаба («ніжка», «лапа») < láb (але більш ймовірна версія запозичення зі західнослов'янських мов)
• Леґінь < legény
• Лечо < lecsó
• Марга («худоба») < marha, яке має германське походження. На українському ґрунті від нього утворилося похідне слово «маржина»
• Ментик < mente
• Паприка
• Пугар («келих») < pohárрадше угорська мова запозичила зі словʼянських, бо таке чи одноклреневе слово є в більшості західно-словʼянських і в південно-словʼянських мов, так що угорці запозичили його, коли прийшли в Європу.
• Торлаш («потужний льодохід з повіддю») < torlasz
• Філер < fillér
• Хосен («користь») < haszon
• Хутір < hutor, яке є запозиченням з германських мов — пор. давн.в-нім. huntari і дав.-шв. hundari
• Чардаш
• Чота < czata < серб. чета
• Чуга
• Шабля < szablya

Слово гачі теж іноді вважають мадяризмом^[2], але скоріш за все, воно має питомо слов'янське походження (від прасл. *gatjě), а угор. gatya запозичене з праслов'янської^[3]. На користь цієї думки можна навести фін. kaatio («стегно», «холоша»), ест. kaats («стегно бика», «шаровари»), запозичені в І тис. н. е. з праслов'янської мови (кривичівського діалекту), у яких зберігається непалаталізоване t^[4][5].

В інших мовах

Чимало мадяризмів і в польській мові: batiar, ciżma, czako, czardasz, giermek тощо. У більшості мов світу мадяризмів небагато, вони позначають там елементи традиційної угорської культури (чардаш), страви (гуляш, лечо), деякі військові терміни (гайдук, гусар, ментик, шабля), одягу (бекеша).

Див. також

• Слов'янська лексика в угорській мові