Майлов Андрій Павлович

Андрій Павлович Майлов (псевдо Олексій Майлов^[1]; 1909, Російська імперія — 21 жовтня 1933, Львів, Україна) — радянський співробітник ІНВ ОДПУ, секретар Консульства СРСР у Львові, повноважний представник Йосипа Сталіна для контролю над дипломатичними установами СРСР на території Другої Речі Посполитої.

Майлов Андрій Павлович
А. П. Майлов. Портрет на поховальній урні
Народився	1909  Російська імперія
Помер	21 жовтня 1933(1933-10-21) Львів, Польська Республіка
Діяльність	дипломат
Посада	ІНВ ОДПУ
Партія	КПРС

Убивство

Докладніше: Убивство Олексія Майлова

Був убитий двома пострілами в голову та серце 21 жовтня 1933 року під час нападу на консульство борцем за волю України провідником ОУН Миколою Лемиком. Микола Лемик без опору здався польським поліціянтам і був заарештований. 30 жовтня того ж року Львівським окружним судом Миколу Лемика засуджено до смертної кари, заміненої довічним ув'язненням. Скориставшись ситуацією загального хаосу, що виникла внаслідок нападу Німеччини на Польщу, у вересні 1939 року Микола Лемик утік під час етапування в'язнів тюрми «Святий Хрест», де попередньо відбував покарання. Після початку Німецько-радянської війни очолив Середню похідну групу ОУН(б). Заарештований і розстріляний гестапо в Миргороді на Полтавщині в жовтні 1941 року.

Убивство набуло розголосу як символічний акт помсти за Голодомор 1932—1933 років в Україні та Кубані, викликало черговий сплеск напруги в радянсько-польських стосунках^[2], а також стало демонстрацією суспільної активності ОУН^[3].

Див. також

• Убивство Броніслава Перацького