Макроекономічне планування

Макроекономічне планування — це наукове передбачення рів­ня розвитку і результатів функціонування суспільного виробни­цтва, засноване на встановленні закономірностей і тенденцій со­ціального і науково-­технічного прогресу, накопиченого досвіду і господарської практики, об'єктивних залежностей і причинно­-наслідкових зв'язків в народному господарстві.^[1]

Макроекономічне планування як складова механізму державного регулювання економіки широко використовується в економічно розвинених країнах із метою соціально­-економічної стабілізації, забезпечення динамічності розвитку економіки.^[2]

Науковою основою макроекономічного плануван­ня є економічна теорія.^[1]

Форми

Розрізняють три головні форми макроекономічного планування: директивне, індикативне та стратегічне.^[3]

• Директивне макроекономічне планування — форма прояву жорсткого державного регулювання економіки. Було притаманне колишньому СРСР.^[3]
• Індикативне макроекономічне планування — форма зумовлюючого рекомендуючого централізованого визначення стратегічних цілей і першочергових задач в сфері економічного і соціального розвитку країни.^[4]
• Стратегічне макроекономічне планування — форма планування, що полягає в забезпеченні виживання економічної одиниці будь-якого рівня на динамічному ринку шляхом виявлення та утворення довготермінової стійкої відповідності між цілями системи, її ринковими шансами та внутрішнім потенціалом. Притаманне сучасному Європейському союзу.^[3]

За ознакою терміновості вирішуваних цілей виділяють ще тактичне макроекономічне планування.^[5]

Див. також

• Фінансове планування
• Планування