Максимальна гармонізація

Максима́льна гармоніза́ція — термін, який використовується в законодавстві Європейської Унії.

Якщо законодавчий акт (зазвичай директива, але іноді також регламент) описується як максимальна гармонізація, національне законодавство не може виходити за рамки законодавства.^[1] На практиці це забороняє перевищення регулювання законодавства ЄУ під час його транспонування в національне законодавство.

Це також може призвести до скасування або зміни чинного національного законодавства, як, наприклад, вплив Директиви про недобросовісну комерційну практику на британський Закон про торговельні описи 1968 року^[en].

Традиційно європейське законодавство розроблялося на такій основі було досить рідко. Проте дерегуляція зросла в політичному порядку денному в ЄУ, як і занепокоєння, що держави-члени час від часу використовують імплементацію законодавства ЄУ на національному рівні як можливість потурати кулуарному протекціонізму.

Досить часто директива чи рекомендація складаються з суміші положень про максимальну та мінімальну гармонізацію.

Див. також

• Пряма дія права Європейського Союзу
• Непряма дія
• Випадкова дія