Максим IV Константинопольський

Максим IV (так званий Манасій) — Вселенський патріарх у 1491–1497 рр.^[1].

Максим IV Константинопольський
грец. Μάξιμος Δ΄
Помер	Монастир Ватопед, Османська імперія
Поховання	Монастир Ватопед
Країна	Османська імперія Східна Римська імперія
Діяльність	священнослужитель
Посада	Константинопольський патріархат

Біографічні дані

Він був монахом Ватопедського монастиря на горі Афон на ім'я Манасій. Згодом був ігуменом монастиря^[2], коли його було обрано в 1486 році, під час патріархату Симеона, митрополитом Серреса. Він був обраний Вселенським Патріархом на початку 1491 року і змінив своє ім'я на Максим^[3][a].

Як патріарх він захищав права православних, які проживали на території Венеційської республіки^[5]. Під час свого патріарства він зіткнувся з реакцією своєї пастви^[3], він був втягнутий у конфлікт із святим монахом Гавриїлом^[6][7] і, зрештою, був змушений піти у відставку в 1497 році. Однак після своєї відставки він продовжував брати активну участь у церковних справах, навіть змовившись проти наступника Ніфона II, за часів патріархату якого він був змушений знову піти у Ватопедський монастир^[7], де й помер у 1502 році.^[2] Його останки були перенесені в Сустаса, Вуковіна, де був побудований храм в його ім'я.