Мак-Клур (протока)

Мак-Клур (англ. M'Clure Strait) — протока, що відокремлює острови Мелвілл (острів, Канада), Прінс-Патрік і Еглінтон від острова Бенкс у Канадському Арктичному архіпелазі^[1].

Мапа

Географія

Розташована в західній частині Канадського Арктичного архіпелагу і є частиною одного з маршрутів через Північно-Західний прохід разом із протоками Барроу, Вайкаунт-Мелвілл і Ланкастер. В англомовній літературі ці чотири протоки називають Parry Channel (протока Паррі). Протока Паррі відокремлює Острови Королеви Єлизавети від решти Канадського Арктичного архіпелагу.

Сполучає море Бофорта, розташоване на заході, з протокою Вайкаунт-Мелвілл на сході. В енциклопедії Британіка та в низці інших англомовних джерел протоку називають східним рукавом моря Бофорта^[2].

Найбільша ширина становить 140 км, найменша — 88 км, довжина — 400 км. Найбільша глибина — 472 м, середня глибина — 300 м. Протока лежить у полярній області і більшу частину року покрита льодами. Завдяки криголамам навігація триває від серпня до вересня. Вперше криголам пройшов протокою 1954 року, відкривши найкоротший шлях через канадську Арктику^[3]. 1960 року через протоку пройшов американський підводний човен USS Seadragon^[en], а 1962 року — USS Skate^[en][4].

Через глобальне потепління в серпні 2007 року протока практично повністю звільнилася від льоду, вперше реально ставши частиною Північно-Західного морського шляху. У серпні 2010 року ситуація повторилася — протока повністю звільнилася від льоду, але вихід на захід, у море Бофорта, залишився закритим крижаними полями^[5].

Історія

Протоку відкрив англійський мореплавець Робертом Мак-Клур 1851 року і пізніше її названо на його честь.