Мала Тартарія

Мала Тартарія або Татарія (лат. Tartaria Minor, італ. Tartaria Piccola, фр. la petite Tartarie) — назва регіону, що використовувалося в європейській картографії, географії та історіографії Середньовіччя та Нового часу, поки на землях Кримського ханства не з'явилася спочатку Таврійська область, а потім Новоросійська та Таврійська губернія (у працях італійських істориків термін зустрічається до середини XIX століття, наприклад,у «Політичній географії» Чезаре Канту^[1]).

Герб Малої Тартарії та нащадків хана Мамая.

Мала Тартарія розташовувалась на території сучасної південної України між річками Дніпро та Дон (включаючи Крим), обмежувалася з півдня узбережжям Чорного та Азовського морів.

Див. також

• Кримське ханство
• Тартарія