Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Малий Раковець
село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ма́лий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.
Селом тече струмок Тодолиць.
В селі Малий Раковець є 3 школи, 2 дошкільно-навчальні заклади. Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селами: Імстичево, Великий Раковець
Поблизу села розташована гора Тупий — найвища вершина масиву Тупий (частина Вулканічного хребта) в Українських Карпатах.
Плитянка
Плитянка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Малий Раковець рішенням облвиконкому Закарпатської області № 438 від 30.07.1962
Село Малий Раковець розкидано на семи пагорбах. На одному з них — присілок Плитянка. Він знаходиться майже за три кілометри від центру села. Розпуття, де розходяться три дороги, як іти у присілок Плитянки, відоме місцем збору босоркань та їхніх гулянь і злих діянь.
Назва присілка «Плитянки» походить від слова «плыисти». Через Плитянки в давні часи були дороги, якими люди возили дрова «чморгом». При цьому ті «чморгаки» (дрова) часто «пливли», тобто втікали набік з дороги. Присілок " Плитянки " займає третю частину Малого Раківця і налічує 126 хат.
До 1929 року на присілку «Плитянки» власної школи не було. Всі діти з Плитянок ходили до школи, яка знаходилася в центрі села. Історія школи як такої веде свій початок з 1934 року. З огляду на те, що контроль за освітою із боку сільської управи з центру був ослаблений та через значну віддаленість від центру було прийнято рішення початком 1934/1935 н.р. створити в Плитянках самостійну управу, як адміністративну так і педагогічну .
Remove ads
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2941 особа, з яких 1422 чоловіки та 1519 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3072 особи.[2]
Храми
Узагальнити
Перспектива
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887)
Храм було збудовано греко-католиками, адже все село належало до Мукачівської Греко-Католицької Єпархії . Проте з приходом радянської влади, а точніше під тиском Московського патріархату, церкву відібрали й передали у користування православним московської юрисдикції, які там діють і понині!
Наступну, муровану церкву звели в базилічному стилі. Ю. Жаткович у праці «Етнографический очерк угро-русских» (1895) згадує одного з будівничих храму — відомого теслю Федора Ляха, який працював над спорудженням церков, шкіл і фар. У 1885 році майстер Лях майстерно вкрив турню новозбудованої церкви бляхою, хоча раніше бляхарством не займався.
Після встановлення радянської влади місцевого греко-католицького священика, який тут у селі прослужив 20 років Степана Вербящука, дня 8 травня 1948 році засудили до 10 років каторги. Тоді ж храм передали у користування Московському патріархату, який володіє ним і донині.
У 1991 році Іван Андрішко виконав внутрішній розпис церкви.
В теперішньому часі, вторгнення Росії до України, в селі йде мова про повернення храму і цілої громади до віри своїх дідів і прадідів(греко-католицької церкви)!
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads