Малишевська Аліна Юріївна

Аліна Юріївна Малише́вська (нар. 24 січня 1964, Київ — пом. 16 вересня 2008, Київ) — українська художниця; член Спілки художників України з 1995 року. Дочка художника Юрія, сестра художника Івана Малишевських. Дружина художника Валерія Сюрхи.

Малишевська Аліна Юріївна
Народження	24 січня 1964(1964-01-24)  Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть	16 вересня 2008(2008-09-16) (44 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Київський державний художній інститут (1988)
Діяльність	художниця
Член	Спілка художників України
Батько	Малишевський Юрій Іванович
Брати, сестри	Малишевський Іван Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малишевська.

З біографії

Могила Аліни Малишевської, Байкове кладовище

Народилася 24 січня 1964 року в місті Києві (нині Україна). 1988 року закінчила Київський художній інститут. Жила у Києві, в будинку на провулку Липському, № 3, квартира № 17^[1]. Померла в Києві на 45-му році життя 16 вересня 2008 року. Похована разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′1.48″ пн. ш. 30°30′4.52″ сх. д.).

Творчість

Працювала у галузях станкової графіки у техніках офорту, темпери, літографії та станкового живопису. У романтично-реалістичному стилі створювала пейзажі, портрети, натюрморти. Серед робіт:

графіка

• «Пісня» (1986);
• «Театр і час» (1988);
• «Весна» (1990; 1993);
• триптих «Театр», «Літо», «Осінь» (1991);
• «Володимир Висоцький» (1991);

живопис

• «Маргарита» (1992);
• «Молодий чоловік» (1992);
• «Дві сестри» (1992);
• «Мавка» (1993);
• «Офелія» (1993);
• «Смерть П'єро» (1994);
• «Мор­ське диво» (1994);
• «Дзвіночки» (1995);
• «Ікар» (1995);
• «Автопортрет» (1995);
• «Цариця Ніч» (1995);
• «Маки» (1995);
• «Останній сніг» (1997);
• «Осінь (Автопортрет)» (1999);
• «Київський фонтан» (2003);
• «Літній день» (2005);
• «Сімейна пара» (2005).

Брала участь у всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставках з початку 1990-х років.