Малнівська Воля

Малнівська Во́ля — село в Україні, у Мостиській міській громаді Яворівського району Львівської області. Населення становить 594 особи. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.

село Малнівська Воля
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Яворівський район
Тер. громада	Мостиська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46140030320088751
Основні дані
Засноване	1993
Населення	594
Площа	13,65 км²
Густота населення	43,52 осіб/км²
Поштовий індекс	81311Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 29 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Телефонний код	+380 3234
Географічні дані
Географічні координати	49°54′19″ пн. ш. 23°7′11″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	213 м
Водойми	річка Безіменна
Відстань до обласного центру	81 км
Відстань до районного центру	16 км
Найближча залізнична станція	Мостиська Перші
Відстань до залізничної станції	16 км
Місцева влада
Адреса ради	81300, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Мостиська
Карта
Малнівська Воля
Малнівська Воля
Мапа

Географія

Селом тече річка Безіменна.

Назва

У 1989 році назву села Мальнівська Воля було змінено на одну літеру.

Історія

За податковим реєстром 1589 року село належало до Перемишльського староства, були 4 і 1/2 лану (коло 112 га) оброблюваної землі, корчма і піп з 1/2 лану оброблюваної землі^[1] (отже, вже тоді в селі була церква). До 1772 року Малнівська Воля входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів та увійшло до складу австрійської провінції Галичина.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» у 1880 році Малнівська Воля перебувала у складі Мостиського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 1002 мешканці (на землях фільварку — 52 мешканці), майже всі — греко-католики, за винятком 46 римо-католиків^[2].

Після окупації поляками ЗУНР село входило до Мостиського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 роках — у складі ґміни Малнув. У 1928 році греко-католики збудували дерев'яну церкву святої Великомучениці Параскеви^[3]на місці давнішої (з 1640 року), яка була парафіяльною церквою Краковецького деканату Перемишльської єпархії. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1420 осіб, з них 1340 українців-греко-католиків, 20 українців-римокатоликів, 50 поляків, 10 євреїв^[4].

Після поділу Польщі 1939 року між СРСР та Третім Рейхом село ввійшло в адміністративні структури Радянського Союзу (Мостиський район Дрогобицької області УРСР).

Постаті

• Байдала Степан (1881 —1946) — службовець, громадсько-політичний діяч, державний повітовий комісар ЗУНР.
• Дуцько Іван Андрійович (1867—1933) — український священик та композитор.