Маловіште

Маловіште (мак. Маловиште) — село в общині Бітола, у Північній Македонії. Село розташовано в долині на північних схилах гірського масиву Пелістер, на висоті близько 1100—1200 м над рівнем моря. Відстань до адміністративного центру общини Бітоли складає 23 км. На заході межує з селом Кажані, єдиний населений пункт на території Національного парка Пелістер. Через село тече річка Шемніца. Населене переважно арумунами.

Маловіште
Координати 41°01′59″ пн. ш. 21°07′50″ сх. д.
Країна	Північна Македонія  Північна Македонія
Адмінодиниця	Бітола
Висота центру	1123 м
Населення	504 осіб (1948), 446 осіб (1953), 344 осіб (1961), 309 осіб (1971), 257 осіб (1981), 129 осіб (1991), 121 осіб (1994), 98 осіб (2002), 50 осіб (2021)
Часовий пояс	CET і CEST
Телефонний код	047
Поштовий індекс	7314
Автомобільний код	BT (Бітола)
GeoNames	788192
OSM	↑2598354 ·R (Бітола)
Маловіште Маловіште (Північна Македонія)
Маловіште у Вікісховищі

Географія та інфраструктура

Село займає площу 29,3 км², з яких більшість приходиться на ліси (16,75 км²), інше — пасовиська (6,68 км²) та орна земля (1,53 км²).

Центр села називається «Музгага» та містить школу, таверну та магазин. У селі виділяється 3 місцевості: Верхній квартал, Нижній квартал та Над проваллям.

Станом на початок XXI століття початкова школа не працює через брак педагогічних кадрів. У Маловіште нема медпункту, тому за медичною допомогою потрібно їхати до інших сіл чи до Битоли. Існують проблеми з водопостачанням: воду доводиться брати зі скважин або з нечисленних джерел.^[1]

Історія

Археологічні розкопки на території села виявили фундаменти античних будівель, що розташовувалися поблизу давньоримської Егнатієвої дороги. Село відоме в джерелах з XVI століття.^[2]

У венеційських джерелах Маловіште згадується як арумунське село у XVIII столітті^[3]. Велике арумунське переселення до Маловіште відбулося протягом XIX століття з території Албанії, зокрема з арумунського центру Воскополе^[4]. Під час Першої світової війни село було захоплено німецькими й болгарськими військами. У Другу світову в навколишніх лісах ховалися македонські партизани, але село утримували німці й болгари^[3].

Населення

Одне з 5 арумунських сіл регіону, інші Ніжеполе, Трново, Магарево, Гопеш^[3].

Маловіште було населене з давніх часів православним слов'янським населенням, але під тиском османської влади мешканці тікали до великих міст. У XVI столітті в селі було близько 50 мешканців. Наприкінці XIX століття до села переселилися арумуни^[1].

Станом на 1900 рік у Маловіште мешкало 2300 осіб^[4], 1905 року — 2130 осіб, 1953 року — 443 (130 македонці, 300 арумунів, 2 серби)^[5]. За переписом 1961 року в селі мешкали 334 особи (98 македонців, 34 турки, 2 серби), а 1994 року — 121, з яких 73 македонці, 26 албанців, 5 турків. За переписом 2002 року у селі було тільки 98 мешканців (10 македонців, 87 арумунів, 1 албанець; 96 з 98 мешканців — православні), а дослідження 2019 року виявило лише 80 осіб^[5]. Чимало мешканців села емігрувало до Румунії, Франції, а в Австралії вихідці з села навіть заснували власну асоціацію^[3].

Архітектура

Церква св. Петра

У Маловіште знаходиться 5 релігійних споруд^[5]. Найбільша з них — церква святого Петра, побудована 1856 року, що має 3 приділи^[2]. Вівтар та іконостас оздоблено різьбленням по дереву^[6] Церкву було відреставровано 1998—2003 років^[2].

Також на півночі села знаходяться невелика церква св. Георгія та каплиця св. Афанасія.

У селі збереглися традиційні будинки та вузькі вулички, що мають культурне значення. Частина цінних будинків знаходяться в поганому стані.^[2][7]

У 2 км на південний захід від Маловіште розташований монастир Св. Анни^[5].

Відомі люди

• Александру Папакостеа^[bg] (1884—1925) — румунський юрист та політик, уродженець села.