Маломиколаївка (село)

Маломикола́ївка — село в Україні, у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Миколаївської сільської громади. Населення становить 330 осіб.

село Маломиколаївка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Синельниківський район
Тер. громада	Миколаївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12140170090081447
Облікова картка	Маломиколаївка
Основні дані
Засноване	до 1859
Населення	249
Площа	74 га км²
Поштовий індекс	52732
Телефонний код	+380 5631
Географічні дані
Географічні координати	48°26′15″ пн. ш. 36°21′51″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	116 м
Водойми	річки: Самара, Лозова
Місцева влада
Карта
Маломиколаївка
Маломиколаївка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маломиколаївка.

Історія

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», увійшло до складу Миколаївської сільської громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Петропавлівського району, село увійшло до складу новоутвореного Синельниківського району^[2].

Географія

Село Маломиколаївка розташоване на правому березі річки Самара, у яку впадає річка Лозова. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Шевченка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Новопричепилівка, на протилежному березі — селище Петропавлівка.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	310	93.94%
російська	20	6.06%
Усього	330	100%

Історія

На південний захід від Маломиколаївки розташована археологічна пам'ятка — Смердючий майдан.

На мапах початку XIX століття називається Миколаївкою. За даними 1859 року Миколаївка була панським селом. 32 подвірь, 311 мешканців. На півдні сучасної Маломиколаївки у 19 сторіччі існувало панське поселення Братолюбівка. У 1859 році тут у 8 подвір'ях мешкало 26 осіб^[4].

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Петрівська сільська рада.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Петропавлівського району, село увійшло до складу Синельниківського району^[5].

Цікаві факти

• Село здобуло перемогу у V Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2020» та отримало головний приз — 100 тис. грн на реалізацію бізнес-проєкту «Герцевський shop», метою якого, є розвиток виробництва цукатів з овочів та фруктів. Село є гарбузовою столицею України, тут кожне домогосподарство займається їх вирощуванням, тому громада села вирішила, що можна з гарбузів робити класний, а головне — корисний продукт — цукати.^[6].
• На Герцовій горі (102 м) розташований найбільший герб України та найбільша в країні підкова.
• У всьому ОТГ знають, що в цих краях найчистіше повітря та охайні вулички.
• Ведуться роботи з будівництва пляжу на Самарі. Річка є предметом гордощів місцевих жителів. А за річкою розташовані лимани, на яких оселилися дикі тварини та рідкісні птахи.^[7].
• Село претендує на звання гарбузової столиці України. Завдяки продукту, який часто йде на корм худобі, місцеві мешканці вирішили відродити село, зробити його особливим, започаткувати унікальний фестиваль та крафтове виробництво. У 2021 році в селі влаштували власне свято — жовтневий міні-фестиваль «Герцевський Гарбуз#FEST». Тематика заходу присвячена гарбузу. Серед приготовлених з неї страв стали «коронними» гарбузові цукати^[8].

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)