Малофєєв Павло Родіонович

Павло Родіонович Малофєєв (31 грудня 1910(19101231), село Новоспаське, Єльнінський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія (тепер Єльнінський район, Смоленська область, Російська Федерація) — 29 жовтня 1983, місто Свердловськ, Російська Федерація) — радянський діяч, директор Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе Міністерства важкого, транспортного та енергетичного машинобудування СРСР міста Свердловська (Єкатеринбурга). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 7-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966).

Малофєєв Павло Родіонович
Народився	31 грудня 1910(1910-12-31)  село Новоспаське, Єльнінський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер	29 жовтня 1983(1983-10-29) (72 роки)  Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Alma mater	Уральський державний технічний університетd
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малофєєв.

Життєпис

Народився в родині робітника. У 1927 році закінчив Єльнінську дев'ятирічну школу.

У 1928 році переїхав в місто Рикове (тепер Єнакієве Донецької області), де працював кайловщиком металургійного заводу.

У 1929—1932 роках — чорнороб, арматурник, розмітник Уральського заводу важкого машинобудування (Уралмашзаводу) імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1932—1934 роках — у Червоній армії.

У 1934—1940 роках — токар, плановик, майстер, завідувач технологічного бюро ремонтно-механічного цеху Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

У 1940—1941 роках без відриву від виробництва навчався в Свердловському машинобудівному технікумі.

У 1941—1945 роках — старший майстер, заступник начальника цеху № 30, начальник ремонтно-технічного цеху № 80, в 1945—1955 роках — головний механік Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

У 1952 році без відриву від виробництва закінчив вечірнє відділення Уральського політехнічного інституту імені Кірова.

У квітні 1955 — листопаді 1958 року — начальник виробництва, в листопаді 1958 — червні 1963 року — головний інженер Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

У червні 1963 — квітні 1970 року — директор Уральського заводу важкого машинобудування (Уралмашзаводу) імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська. Його наступником був М.І.Рижков

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 липня 1966 року за видатні заслуги у виконанні завдань семирічного плану і досягнення високих техніко-економічних показників в роботі Малофєєву Павлу Родіоновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З квітня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Свердловську.

У 1972—1983 роках працював старшим інженером у Науково-дослідному інституті важкого машинобудування, який входив до виробничого об'єднання «Уралмаш».

Помер 29 жовтня 1983 року. Похований на Північному цвинтарі міста Свердловська (Єкатеринбурга).

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966)
• два ордени Леніна (5.08.1944, 9.07.1966)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (16.09.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (17.10.1960)
• орден Червоної Зірки (20.01.1943)
• медаль «За трудову доблесть» (5.06.1942)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
• медаль «За освоєння цілинних земель» (1957)
• три золоті медалі ВДНГ СРСР
• медалі
• Почесний громадянин міста Єльні Смоленської області