Мальцев Леонід Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мальцев.

Леонід Семенович Мальцев — (нар. 29 серпня 1949, село Вітіневка, Слонімський район, Гродненська область, Білоруська РСР), військовий та державний діяч Білорусі, міністр оборони Республіки Білорусь (1995 — 1996, 2001 — 2009), генерал-полковник. З 9 по 16 листопада 2012 року працював в.о. Голови КДБ Білорусі, з 2 листопада 2013 року по 27 грудня 2016 року — Голова Державного прикордонного комітету Білорусі.

Мальцев Леонід Семенович
біл. Леанід Сямёнавіч Мальцаў
Мальцев Леонід Семенович
Голова Державного прикордонного комітету Білорусі
2 листопада 2013 — 27 грудня 2016
Президент	Лукашенко Олександр Григорович
в.о. Голови КДБ Республіки Білорусь
9 листопада 2012 — 16 листопада 2012
Президент	Лукашенко Олександр Григорович
Попередник	Зайцев Вадим Юрійович
Наступник	Вакульчик Валерій Павлович
Міністр оборони Білорусі
24 вересня 2001 — 4 грудня 2009
Президент	Лукашенко Олександр Григорович
Попередник	Чумаков Олександр Петрович
Наступник	Жадобін Юрій Вікторович
Народився	29 серпня 1949(1949-08-29) (76 років) село Вітіневка, Гродненська область, Білоруська РСР
Відомий як	політик, військовослужбовець
Місце роботи	Міжнародний інститут трудових і соціальних відносин
Громадянство	Білорусь
Alma mater	Мінське суворовське військове училище, Київське вище загальновійськове командне училище, Військова академія імені М. В. Фрунзе, Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія
Звання	генерал-полковник
Нагороди	Орден «За службу Батьківщині» І ступеня Орден Дружби
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 29 серпня 1949 року в селі Вітіевка Слонімського району Гродненської області. У 1967 році закінчив Мінське суворовське військове училище. У 1971 році із золотою медаллю закінчив Київське вище військове загальновійськове командне училище.

З 1971 по 1972 роки обіймав посаду Командира мотострілецького взводу 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії, Групи Радянських військ у Німеччині (ГСВГ). У 1972 році — підвищений до Командира мотострілецької роти 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії. В 1974 році переведений на посаду Командира мотострілецького батальйону 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії.

В 1976 поступив на навчання до Військової академії імені Фрунзе, яку закінчив у 1979 році з відзнакою.

Після академії служив на посаді Заступника командира 384 навчального мотострілецького полку 129 навчальної мотострілецької дивізії, Далекосхідного військового округу. В 1980 році підвищений до Командира 384 навчального мотострілецького полку 129 навчальної мотострілецької дивізії.^[1]

З 1982 по 1986 роки — начальник штабу — заступник командира 79 мотострілецької дивізії.

З 1986 по 1987 роки — Командир 79 мотострілецької дивізії.

У 1987 році став командиром 121 навчальної мотострілецької дивізії.

В період з 1987 по 1990 роки — Начальник 291 окружного навчального центру підготовки молодших спеціалістів мотострілецьких військ.

У 1992 році закінчив з відзнакою Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

По закінченню академії поступив на службу до Збройних сил Республіки Білорусь.

З 10 липня 1992 працює на посаді першого заступника командувача 28-ї загальновійськової армії^[2], після її скорочення, з 7 квітня 1993 — командир 28-го армійського корпусу^[3].

З серпня 1994 року — начальник Головного штабу — перший заступник Міністра оборони Республіки Білорусь.

10 жовтня 1995 року призначений на посаду Міністра оборони Республіки Білорусь^[4]. 1 листопада 1996 року зі скандалом був звільнений з посади Міністра оборони «за проступок, що дискредитує військове звання офіцера (появу в громадському місці в нетверезому стані)»^[5].

У березні 1997 року рішенням Ради міністрів оборони держав-учасниць СНД призначений першим заступником начальника Штабу по координації військового співробітництва держав-учасників СНД.

З 29 листопада 2000 року — заступник Державного секретаря Ради Безпеки Республіки Білорусь^[6].

З 24 вересня 2001 року по 4 грудня 2009 року — Міністр оборони Республіки Білорусь^[7][8].

З 4 грудня 2009 року — Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь.^[8]

З 2 лютого 2011 року внесений до «чорного списку» осіб, яким заборонено в'їзд на територію Європейського Союзу^[en].^[9]

З 9 по 16 листопада 2012 року — виконувач обов'язків Голови КДБ Республіки Білорусь.

З 2 листопада 2013 — голова Державного прикордонного комітету.^[10] 27 грудня 2016 року звільнений з посади. Із 2017 року — проректор Міжнародного університету «МІТСО».

Нагороди

• Орден Військової Слави (31 грудня 2008) — за виняткові досягнення в зміцненні оборони Республіки Білорусь.^[11]
• Орден «За службу Батьківщині» I ступеня (Білорусь, 10 листопада 2003) — за особливі заслуги у зміцненні обороноздатності Республіки Білорусь, створенні та освоєнні нової військової техніки.^[12]
• Орден Дружби (Росія, 2009) ^[13]
• Почесна грамота Національних зборів Білорусі (30 вересня 2002) — за заслуги у розвитку законодавства в галузі забезпечення національної безпеки та міждержавних зв'язків у сфері військового співробітництва.^[14]
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІ і III ступенів.^[15][16]