Маляренко Ігор Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Маляренко.

Ігор Олексійович Маляре́нко (15 липня 1934, Глибочок — 16 жовтня 2002, Запоріжжя) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1967 року.

Маляренко Ігор Олексійович
Народження	15 липня 1934(1934-07-15)  Глибочок, Баранівський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	16 жовтня 2002(2002-10-16) (68 років)
	Запоріжжя, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1953) і Пензенське художнє училищеd (1960)
Вчитель	Коновський Петро Сергійович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України

Біографія

Народився 15 липня 1934 року в селі Глибочку (нині Звягельський район Житомирської області, Україна). Дитинство провів в Мелітополі, де навчався в художній студії Палацу піонерів у Іларія Чубича^[1]. Протягом 1951—1953 років навчався в Одеському художньому училищі у Петра Коновського; у 1953—1954 та 1957—1960 роках — у Пензенському художньому училищі^[1] у Георгія Панкова та Олександра Шурчилова^[2].

Упродовж 1962—2002 років працював на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті. Мешкав у Запоріжжі в будинку на вулиці Камерній, № 17, квартира № 97 та у селі Більманці^[2]. Помер у Запоріжжі 16 жовтня 2002 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису (створював жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти) та монументально-декоративного мистецтва. Серед робіт:

• серія «Злата Прага» (1960-ті);
• «У морі» (1960);
• «Рибалки» (1962);
• «На Азовському морі» (1962);
• «Нащо мені чорні брови?» (1964);
• «Мати-героїня Я. Корнієнко» (1965);
• «Зустріч» (1965);
• «Рибачка» (1965, Запорізький художній музей);
• «Сини моря» (1967, Запорізький художній музей);
• «Вартові катера» (1968);
• «Син» (1969);
• «Полудень (Старі рибалки)» (1970);
• «Азовські рибалки» (1970);
• «Сім'я» (1971, Запорізький художній музей);
• «Рідний берег» (1971);
• «Море» (1972);
• «Григорій Сковорода» (1972);
• «Рибка» (1973);
• «Вогні Запоріжжя» (1974);
• «Безкозирка» (1975);
• «Ранок» (1975);
• «Тетяна Яблонська у майстерні Галини Кальченко» (1976);
• «У порту» (1977);
• «На острові» (1977);
• «Осінь. Гурзуф» (1981);
• «Риба і сітка» (1981);
• «На узгір'ях Грузії» (1983);
• «Пальми» (1984);
• «Пам'ять» (1985);
• «Осінь» (1986, Запорізький художній музей);
• «Молоді капітани» (1987);
• «Село» (1990, Запорізький художній музей);
• «Півник ніжний» (1992, Запорізький художній музей);
• «Зима» (1992, Запорізький художній музей);
• «Натюрморт із трояндами» (1996);
• цикл етюдів «Греція» (1993—1996).

У співавторстві з Іваном Євченком у 1964 році створив мозаїчне панно «Героїка наших днів» в Запорізькому заводі плавлених сирів^[3].

Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1964 року. Персональні виставки відбулися у Бердянську у 1966 році та Запоріжжі у 1974, 1986, 1997 роках.

Крім Запорізького художнього музею твори художника зберігаються у Запорізькому краєзнавчому музеї та приватних колекціях.