Малінін Михайло Сергійович

Михайло Сергійович Малінін (рос. Малинин Михаил Сергеевич;нар. 28 грудня 1899, с. Полутино, Костромська губернія, Російська імперія — пом. 24 січня 1960, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, генерал армії. Герой Радянського Союзу (1945). У 1952—1956 роках був кандидатом у члени ЦК КПРС. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1956—1960 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Малінін Михайло Сергійович
Малинин Михаил Сергеевич
Народження	28 грудня 1899(1899-12-28) с. Полутино, Костромська губернія, Російська імперія
Смерть	24 січня 1960(1960-01-24) (60 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Вид збройних сил	піхота
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1919-1960
Партія	КПРС
Член	ЦК КПРС
Звання	Генерал армії
Командування	32-а механізована бригада штаб 7-го механізованого корпусу штаб Ярцевської групи військ штаб 16-ї армії штаб Брянського фронту штаб Донського фронту штаб Центрального фронту штаб Білоруського фронту штаб 1-го Білоруського фронту штаб Групи радянських військ у Німеччині
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна (1939-1940) Друга світова війна Угорська революція 1956 року
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За визволення Варшави» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Іноземні нагороди Virtuti Militari (Лицарський Хрест) Орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня Медаль «За Варшаву 1939-1945»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малінін.

Біографія

Народився в селі Полутино Костромської губернії в сім'ї селян. Закінчив сільську школу. Працював теслярем.

У 1919 році почав служити у Червоній армії. Закінчив 2-гу Московську піхотну школу в 1921 році, курси командного складу в 1923 році, Військову академію імені М. В. Фрунзе в 1931 році, академічні курси при Академії моторизації і механізації Червоної армії в 1933 році. Командир стрілецького взводу, стрілецької роти, начальник полкової школи, командир стрілецького батальйону, начальник штабу стрілецького полку, начальник оперативного відділення штабу стрілецької дивізії в Московському військовому окрузі, начальник відділу штабу Уральського військового округу, командир механізованої бригади в Забайкальському військовому окрузі.

Під час радянсько-фінляндської війни — начальник оперативного відділу штабу 7-ї армії. З квітня 1940 року — начальник штабу 9-го механізованого корпусу.

У роки Другої світової війни — начальник штабу 16-ї армії Західного фронту, штабів Брянського, Донського, Центрального, Білоруського і 1-го Білоруського фронтів, генерал-майор, з грудня 1942 року — генерал-лейтенант. Брав участь в підготовці і проведенні операцій при обороні Москви, контрнаступі під Москвою і під Сталінградом, у битві під Курськом, форсуванні Дніпра, у Білоруській, Варшавсько-Познаньській, Східно-Померанській і Берлінській операціях.

У післявоєнні роки — начальник штабу Групи радянських військ в Німеччині, начальник Головного штабу Сухопутних військ, головний інспектор Радянської Армії, генерал-полковник. У 1952—1960 роках — перший заступник начальника Генерального штабу. З 3 серпня 1953 року — генерал армії.

У ході Угорського повстання 1956 року перебував в Угорській Народній Республіці, де брав участь в розробці і здійсненні планів дій радянських військ, за що був нагороджений орденом Кутузова 1-го ступеня.

Михайло Сергійович Малінін помер 24 січня 1960 року в Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.

Сім'я

Перша дружина вважалася загиблою, насправді вона потрапила в полон на окупованій території і до 1944 року не могла дати про себе знати.

Друга дружина — Надія Григорівна Грекова, Голова Верховної Ради Білоруської РСР^[1].

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» (29.05.1945)
• Чотири ордена Леніна (2.01.1942, 21.02.1945, 29.05.1945, 26.12.1959)
• Три ордена Червоного Прапора (17.08.1943, 3.11.1944, 15.11.1950)
• Два ордена Суворова 1 ступеня (29.07.1944, 6.04.1945)
• Два ордена Кутузова 1 ступеня (28.01.1943, 18.12.1956)
• Орден Суворова 2 ступеня (2.10.1943)
• Орден Червоної Зірки (21.05.1940)
• Медалі

Іноземні нагороди :

• Почесний Лицар-Командор військового ордена Британської імперії (Велика Британія, 1945)^[2]
• Срібний хрест ордена «Virtuti Militari» (Польща)
• Орден «Хрест Грюнвальда» 3-го класу (Польща)

Військові звання

• Полковник (1935)
• Генерал-майор (7.10.1941)
• Генерал-лейтенант (20.12.1942)
• Генерал-полковник (18.09.1943)