Мана-Пулс (національний парк)

Національний парк «Мана пулс» (букв. «Чотири озера», англ. Mana Pools National Park) — це заповідник дикої природи і національний парк площею 219 600 га в північному Зімбабве.^[2] Він розташований в нижній частині течії Замбезі в Зімбабве, де заплава перетворюється в широку гладінь озер після кожного сезону дощів. По мірі поступового висихання і відступання озер, регіон приваблює багатьох великих тварин в пошуках води, що робить його одним з найзнаменитіших в Африці регіонів спостереження за дичиною.

Національний парк Мана Пулс

англ. Mana Pools National Park
Ріка Замбезі з Мана Пулс Ріка Замбезі з Мана Пулс
15°45′00″ пд. ш. 29°20′00″ сх. д.
Країна	Зімбабве
Водні об'єкти	Замбезі, її притоки та меандрові озера
Площа	219 600 га
Засновано	1975
Керуюча організація	Zimbabwe Parks & Wildlife Authority
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО:	Mana Pools National Park, Sapi and Chewore Safari Area
Країна:	Зімбабве
Тип:	Природний
Критерії:	vii, ix, x
Об'єкт №:	302
Регіон ЮНЕСКО:	Африка
Зареєстровано:	1984  (8 сесія)
Примітки:
Рамсарська конвенція
Зареєстровано	January 3, 2013 [1]
Статус:	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і Рамсарське угіддя
Мана-Пулс (національний парк) (Зімбабве)
Мана-Пулс у Вікісховищі

Парк, разом з мисливськими (сафарі) резерватами  Сапі (118 000 га) і Чєворе (339 000 га), був включений як єдиний об'єкт «Національний парк Мана-Пулс, мисливські резервати Сапі та Чєворе» (всього 676 600 га) до  Світової спадщини ЮНЕСКО в 1984 році.^[2] Мана Пулс були визначені Рамсарською конвенцією водно-болотними угіддями міжнародного значення 3 січня 2013 року.^[3]

Екологія

«Мана» означає «чотири» мовою шона, на честь чотирьох великих постійних озер, утворених меандрами середньої течії Замбезі. Ці 2500 квадратних кілометрів берегів річки, островів, піщаних мілин і озер, в оточенні лісів махагона, дикого інжиру, чорного дерева і баобабів, є одним з найменш розвинених національних парків в Південній Африці. Парк має найбільшу в країні концентрацію гіпопотамів і крокодилів і великі популяції в сухий сезон зебр, слонів і буйволів. Територія також є домом для інших зникаючих видів, у тому числі левів, гепардів, Lycaon pictus pictus, і видів, що перебувають під загрозою зникнення, включаючи леопардів і бурих гієн.

Коли територія була внесена у список Світової спадщини ЮНЕСКО, вона була одним з найважливіших притулків для східного чорного носорога (Diceros bicornis michaeli) в країнах Африки (налічувалось близько 500 тварин). До 1994 року браконьєрство майже знищило їх і 10 вцілілих носорогів були переміщені вилучені в інший район для їх захисту^[2].

Охорона навколишнього середовища

Територія була врятований від схеми розбудови гідроелектрики на початку вісімдесятих, яка передбачала її затоплення. На екологію території впливає регулювання водостоку греблі Кариба, і є побоювання, що ще одна потенційна гребля на річці Замбезі в ущелині Мапата, може різко підірвати цінність цього району^[2].

Околиці

Парк межує з замбійським національним парком «Нижня Замбезі» на протилежному боці річки Замбезі, а весь об'єкт ЮНЕСКО межує з мисливськими резерватами Урунгве (287 000 га), Данде (52 300 га) і Дома (76 400 га)^[2]

Див. також

• Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Зімбабве
• Чєворе (мисливський резерват)
• Сапі (мисливський резерват)

Галерея

• 
  Міст через річку Рукомечі біля воріт Н'якасікана, Мана Пулс
• 
  Річка Замбезі біля котеджу Мутсанго, Мана Пулс
• 
  Види через річку Замбезі на ескарп Замбезі, Замбія, Мана Пулс
• 
  Острів на річці Замбезі, Мана Пулс
• 
  Річка Рукомечі з мосту Н'якасікана, Мана Пулс