Манес Шпербер

Манес Шпербер (нім. Manès Sperber; 12 грудня 1905(19051212), Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область — 5 лютого 1984, Париж) — німецький письменник, есеїст, соціальний психолог. Галицький єврей за походженням.

Манес Шпербер
Manès Sperber
Народився	12 грудня 1905(1905-12-12) Заболотів
Помер	5 лютого 1984(1984-02-05) (78 років) Париж
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Австро-Угорщина  Австрія[1]  Франція[1]
Діяльність	есеїст письменник
Знання мов	німецька[2][3] і французька[3]
Magnum opus	Until My Eyes Are Closed With Shardsd
Членство	Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв
Партія	Комуністична партія Німеччини
Брати, сестри	Milo Sperberd[1]
У шлюбі з	Jenka Sperberd
Діти	Vladimir Sperberd[1] і Dan Sperberd[1]
Нагороди	Grand Austrian State Prize for Literatured (1977) Премія Георга Бюхнера (1975) Почесне кільце міста Відняd Премія миру німецьких книгарів (1983) Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (1979) Медаль Бубера-Розенцвейгаd (1979) Велика літературна премія Баварської академії витончених мистецтвd (1971) премія Франца Набля (1977) Літературна премія міста Відень (1974)
Манес Шпербер у Вікісховищі

Біографія

Народився в Галичині, в хасидській родині, в 1916 р. перебралися до Відня. Там Шпербер примкнув до молодіжного соціал-демократичному руху Хашомер-Хацаір.

Вчився у Альфреда Адлера, у 1932 році вони розірвали стосунки. 1926 року Шпербер опублікував монографічний есей про вчителя.

1927 року переїхав до Берліна, вступив у комуністичну партію. Професор психології та соціології в Берліні (1928–1933 роки).

З приходом Гітлера до влади був позбавлений кафедри, посаджений у в'язницю, але незабаром звільнений як громадянин Польщі. Виїхав за кордон — до Югославії, в 1934 — до Парижа.

1937 року вийшов з лав комуністичної партії.

1939 року опублікував у Парижі німецькою мовою антитоталітарні есеї Аналіз тиранії і Тоталітарна держава.

Після окупації німецькими військами Парижа ховався разом з родиною в містечку Кань в Приморських Альпах, у «вільній зоні». В 1942 р. перевіз сім'ю в нейтральну Швейцарію. 1945 р. повернувся до Парижу, працював у видавництві.

Похований на кладовищі Монпарнас.

Літературна творчість

Відомий цикл романів Шпербера Як сльоза в океані (1949–1955), автобіографічна трилогія Всі прожиті дні (1974–1977).

Твори

• Charlatan und seine Zeit (1924)
• Alfred Adler — Der Mensch und seine Lehre — Ein Essay (1926)
• Zur Analyse der Tyrannis (1939, Essay)
• Wie eine Träne im Ozean (1961)
  • Der verbrannte Dornbusch (1949)
  • Tiefer als der Abgrund (1950)
  • Die verlorne Bucht (1955)
• Die Achillesferse (1960)
• Zur täglichen Weltgeschichte (1967)
• Alfred Adler oder Das Elend der Psychologie (1970)
• Leben in dieser Zeit (1972)
• Wir und Dostojewski: eine Debatte mit Heinrich Böll ua geführt von Manès Sperber (1972)
• Zur Analyse der Tyrannis. Das Unglück, begabt zu sein. Zwei sozialpsychologische Essays (1975)
• All das Vergangene
  • Die Wasserträger Gottes (1974)
  • Die vergebliche Warnung (1975)
  • Bis man mir Scherben auf die Augen legt (1977)
• Individuum und Gemeinschaft (1978)
• Sieben Fragen zur Gewalt (1978)
• Churban oder Die unfaßbare Gewißheit (1979)
• Der freie Mensch (1980)
• Nur eine Brücke zwischen gestern und morgen (1980)
• Die Wirklichkeit in der Literatur des 20. Jahrhunderts (1983)
• Ein politisches Leben — Gespräche mit Leonhard Reinisch (1984)
• Geteilte Einsamkeit — Der Autor und seine Leser (1985, Essay)
• Der schwarze Zaun (1986)

Нагороди

Велика літературна премія Баварської академії красних мистецтв (1971), премія Георга Бюхнера (1975), Велика державна літературна премія Австрії (1977), Премія миру німецьких книготорговців (1983), Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1979).

Книги українською мовою

• Шпербер М. Господні водоноси / вступ. стаття, пер. та примітки Петра Рихла. — Чернівці: Молодий буковинець, 2000. — 215 с.
• Шпербер М. Хурбан, або Незбагненна певність: есеї / передм., пер. з нім. та глосарій Петра Рихла. — Чернівці: Книги-XXI, 2009. — 267 с.