Манорик Андрій Васильович

Андрі́й Васи́льович Мано́рик (1 вересня 1921, с. Вербівка, нині Оратівського району Вінницької області — †25 червня 1974, Київ) — український вчений в галузі фізіології рослин, член-кореспондент АН України.

Манорик Андрій Васильович
Народився	1 вересня 1921(1921-09-01)[1]  Вербівка, Оратівський район, Липовецький повіт, Київська губернія, Українська СРР[1]
Помер	25 червня 1974(1974-06-25)[1] (52 роки)
Діяльність	біолог
Alma mater	Уманський сільськогосподарський інститут (1948)[1]
Галузь	фізіологія рослин
Заклад	ІФРГ
Членство	НАНУ

Учасник німецько-радянської війни. У 1949 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. З 1951 року працював у Інституті фізіології рослин i генетики АН УРСР. У 1956—1973 — заступник директора з наукової роботи інституту, у 1973—1974 роках директор. Академік-секретар Відділення загальної біології АН УРСР у 1974 році.

Наукові праці

• Обогащенные компосты. К., 1961
• К. А. Тімірязєв — основоположник наукового землеробства. К., 1962
• Динаміка нагромадження органічних кислот у рослинах люпину жовтого // Доп. АН УРСР. 1972. Сер. Б, № 3 (спів­авт.)
• Фрак­­ционный состав белков и изоэнзимный спектр глутаматдегидрогеназы клубеньков люпина при эффективном и неэф­­фективном симбиозе // Физиология и биохимия культур. растений. 1974. Т. 6, № 3 (спів­авт.)
• Інактивація гербіцидів у грунті. К., 1975 (спів­авт.).