Мантія молюсків

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мантія.

На зовнішній поверхні мантії знаходяться залози, які у багатьох видів виділяють речовини, що утворюють зовнішній скелет — вапняну мушлю або окремі вапняні спікули. У головоногих скелет переважно прихований під мантією.

Європейський кальмар (Loligo vulgaris). Мантія — це все, що видно за головою: зовнішня стінка тіла та плавники є частиною мантії.

Яскраво забарвлена мантія гігантського молюска захищає його від яскравого сонячного світла.

Каракатиця використовує свою мантійну порожнину для реактивного руху

.

Шар, прирослий по спинній стороні до тулуба, утворює по боках тіла дві складки, які зростаються на черевній стороні. Складки мантії утворюють кишеню — «мантійну порожнину». Зазвичай в цій порожнині знаходяться зябра, а у легеневих черевоногих молюсків мантійна порожнина функціонує як легеневий мішок.

Література

• Zoologia: bezkręgowce. T. 1. Red. nauk. Czesław Błaszak. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. ISBN 978-83-01-16108-8.