Мануель Альмунія

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Альмунія, а друге (материне) прізвище Ріверо.

Мануель Альмунія Ріверо (кат. Manuel Almunia Rivero; нар. 19 травня 1977, Памплона) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема за лондонський «Арсенал».

Мануель Альмунія
Мануель Альмунія
Особисті дані
Повне ім'я	Мануель Альмунія Ріверо
Народження	19 травня 1977(1977-05-19)[1][2][3] (48 років)
	Памплона, Іспанія
Зріст	193 см
Вага	86 кг
Громадянство	Іспанія
Позиція	Воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1997–1999 «Осасуна Б» 44 (?) 1999–2000 →  «Картахена» 3 (-6) 2000–2001 «Сабадель» 25 (-21) 2001 «Сельта Віго» 0 (0) 2001–2002 →  «Ейбар» 35 (-19) 2002–2003 →  «Рекреатіво» 2 (-4) 2003–2004 →  «Альбасете» 24 (-27) 2004–2011 «Арсенал» 109 (-99) 2011 →  «Вест Гем Юнайтед» 4 (-3) 2011–2012 «Арсенал» 0 (0) 2012–2014 «Вотфорд» 76 (-91)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ігрова кар'єра

Іспанський період

Мануель почав свою кар'єру в резервній команді «Осасуни» у 1997 році, відігравши в її складі два сезони в третьому дивізіоні іспанського футболу. Після цього воротар провів два роки в оренді — в «Картахені» і «Сабаделі» а потім приєднався до клубу «Сельта».

Тим не менше, незабаром після переходу в клуб із Примери, Альмунія знову був відданий в оренду в команду другого дивізіону «Ейбар», де він провів сезон 2001—02 першим воротарем. Сезон 2002—03 Мануель провів у «Рекреативо» з Уельви як третій воротар і зіграв лише дві зустрічі в чемпіонаті. Дебют голкіпера відбувся 17 листопада 2002 року, коли основний воротар був вилучений з поля в матчі з «Депортіво Алавес»^[4], який «Рекреатіво» програв 0:3.

Потім Альмунія знову відправився в оренду, цього разу — в «Альбасете». У складі своєї нової команди він дебютував в листопаді 2003 року в матчі з «Малагою», який його новий клуб програв з мінімальним рахунком. Попри це, Мануель домігся місця в основному складі, зіграв 24 зустрічі в тому сезоні і допоміг «Альбасете» фінішувати на 14-му рядку в підсумковій таблиці^[5].

Арсенал

2004—2005

Альмунія перейшов в «Арсенал» 14 липня 2004 року. Дебют воротаря відбувся в матчі Кубка Ліги з «Манчестер Сіті» (2:1) 27 жовтня. Мануель зіграв всі зустрічі «Арсеналу» в цьому турнірі, включаючи чвертьфінал проти «Манчестер Юнайтед» 1 грудня, в якому він невдало упустив удар Давида Бельона, подарувавши «Юнайтед» єдиний гол зустрічі.

Незважаючи на помилку, Альмунія отримав шанс дебютувати в Прем'єр-лізі. Першою зустріччю Мануеля у чемпіонаті став переможний матч проти «Бірмінгема» (3:0) 4 грудня 2004 року, а трьома днями пізніше іспанець зіграв свою першу зустріч у Лізі Чемпіонів з «Русенборгом», яка завершилася з рахунком 5-1 на користь «Арсеналу». Будучи другим голкіпером, Альмунія грав переважно в кубкових зустрічах, де зміг показати свою здатність парирувати пенальті — завдяки двом взятим Альмунією ударам з точки «Арсенал» здолав «Шеффілд Юнайтед» у Кубку Англії і пробився у чвертьфінал.

2005—2006

У сезоні 2005—2006 Альмунія не зіграв жодної зустрічі в чемпіонаті, але отримав можливість вийти в п'яти з шести зустрічей групового раунду Ліги Чемпіонів. Фінал турніру проти «Барселони» Альмунія почав на лавці запасних, але вийшов на поле після видалення Єнса Леманна і відразу ж врятував команду від пропущеного гола, перевівши удар Самуеля Ето'о в штангу. Тим не менш, воротар не зміг впоратися з діями іспанської команди. У другому таймі Самуель Ето'о зрівняв рахунок у матчі, а за десять хвилин до кінця Жуліано Белетті забив вирішальний м'яч.

2006—2007

У сезоні Альмунія 2006—2007 постійно виходив у Кубку Англії і Кубку Ліги, зігравши в фіналі останнього. Єдиною зустріччю в чемпіонаті того року для Альмунії стала домашня гра з «Ліверпулем» яку «Арсенал» виграв з рахунком 3:0.

2007—2008

Через травми і дві серйозні помилки Єнса Леманна, зроблені в стартових зустрічах з «Фулгемом» і «Блекберном», Альмунія був заявлений у стартовому складі на третю гру чемпіонату з «Манчестер Сіті». Альмунія продовжив підміняти Леманна у вересні та жовтні 2007 року, і виступи в ці два місяці дозволили йому раптово стати першим воротарем в команді Арсена Венгера. Мануель продовжив виступати на вищому рівні, знову показавши свою здатність брати удари з точки, взявши пенальті Роббі Кіна у південнолондонському дербі з «Тоттенгемом» 22 грудня 2007 року. 3 квітня 2008 року Альмунія підписав новий довгостроковий контракт з клубом^[6].

2008—2009

Після того як Єнс Леманн перейшов до «Штутгарта» влітку 2008 року, Альмунії був відданий перший номер. Мануель вперше одягнув капітанську пов'язку в матчі Ліги Чемпіонів проти «Фенербахче», який завершився перемогою «Арсеналу» з рахунком 5:2. 15 листопада Мануель знову показав свої здібності при пробитті пенальті, взявши удар Ешлі Янга в матчі з «Астон Віллою». Після того, як капітанська пов'язка перейшла від Вілльяма Галласа до Сеска Фабрегаса, Альмунія став одним з віце-капітанів команди. Реакція Мануеля знову допомогла команді — цього разу в серії пенальті проти «Роми» в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів. Альмунія взяв один удар римлян з точки, і в результаті «Арсенал» переміг по пенальті 7:6. 21 березня, в матчі чемпіонату Англії з «Ньюкаслом», Мануель взяв пенальті Обафемі Мартінса, а «каноніри» здобули перемогу 3:1. Одним з особистих досягнень воротаря в сезоні 20082009 став матч півфіналу Ліги Чемпіонів проти «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд», який «Арсенал» програв з мінімальним рахунком, але Альмунія багато разів виручав команду у безнадійних ситуаціях.

2010—2011

У Сезоні 2010—2011 отримав травму ліктя і надовго вибув з ладу. Повернення Мануеля на поле відбулося в матчі на Кубок Англії проти «Хаддерсфілд Таун» 30 січня 2011 року. Проте, через довготривалу травму, Мануель втратив місце в основі, на яке стали поляки Лукаш Фабіанський та Войцех Щенсний.

2011—2012

Наступний сезон Альмунія також розпочав в далекому запасі, тому 30 вересня 2011 року він був взятий у термінову оренду до «Вест Хем Юнайтед», який через травму втратив основного голкіпера Роберта Гріна. Альмунія дебютував за «молотобійців» 1 жовтня 2011 року в матчі проти «Крістал Пелес» , який завершився з рахунком 2-2. У кінці жовтня 2011 року після чотирьох ігор за «Вест Хем», з поверненням Роберта Гріна, Альмунія повернувся в Арсенал, де знову не мав ігрової практики. Тому 22 травня 2012 року «Арсенал» оголосив, що з Альмунією не буде продовжено контракт, який завершився 1 липня 2012 року.

«Вотфорд»

У липні 2012 року Альмунія на правах вільного агента підписав однорічний контракт з «Вотфордом», який шукав заміну Скотту Лоучу, який переїхав в «Іпсвіч Таун».

Провівши за «Вотфорд» два сезони у другому англійському дивізіоні, воротар оголосив про завершення ігрової кар'єри.

Збірна

Мануель ніколи не грав за збірну Іспанії, незважаючи на стабільні виступи за «Арсенал». Оскільки Альмунія жив в Англії з 2004 року, то влітку 2009 року він мав можливість подати документи на отримання англійського громадянства^[7], що дозволило б йому виступати за збірну Англії. Враховуючи проблемну позицію голкіпера в збірній Англії, деякі розглядали іспанця як реального кандидата в воротарі національної команди. Утім у серпні 2009 року тренер англійської збірної Фабіо Капелло заявив, що під його керівництвом у збірній Мануель грати не буде.

Статистика виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1998–99	«Осасуна»	СД	0	-0	КІ	4	-2	-	-	-	-	-	-	4	-2
1999–00	«Картахена»	СДБ	3	-6	КІ	0	-0	-	-	-	-	-	-	3	-6
2000–01	«Сабадель»	СДБ	25+4[8]	-21 + -7[8]	КІ	0	-0	-	-	-	-	-	-	29	-28
2001–02	«Сельта Віго»	СД	35	–	КІ	0	-0	-	-	-	-	-	-	35	–
2002–03	«Рекреатіво»	ПД	2	-4	КІ	1	-1	-	-	-	-	-	-	3	-5
2003–04	«Альбасете»	ПД	24	-27	КІ	1	-1	-	-	-	-	-	-	25	-28
2004–05	«Арсенал»	ПЛ	10	-9	КА+КЛ	2+3	-1 + -3	ЛЧ	1	-1	СА	0	-0	16	-14
2005–06		ПЛ	0	-0	КА+КЛ	2+5	-2 + -4	ЛЧ	6	-4	СА	0	-0	13	-10
2006–07		ПЛ	1	-0	КА+КЛ	5+6	-4 + -8	ЛЧ	2	-1	-	-	-	14	-15
2007–08		ПЛ	29	-24	КА+КЛ	0	-0	ЛЧ	9	-8	-	-	-	38	-32
2008–09		ПЛ	32	-26	КА+КЛ	0	-0	ЛЧ	12	-11	-	-	-	44	-37
2009–10		ПЛ	29	-31	КА+КЛ	0	-0	ЛЧ	7	-8	-	-	-	36	-39
2010–11		ПЛ	8	-9	КА+КЛ	4+0	-4	ЛЧ	2	-3	-	-	-	14	-16
серп.-вер. 2011		ПЛ	0	-0	КА+КЛ	0	-0	ЛЧ	-	-	-	-	-	0	-0
вер.-жовт. 2011	«Вест Гем Юнайтед»	ЧФЛ	4	-3	КА+КЛ	-	-	-	-	-	-	-	-	4	-3
жовт. 2011–12	«Арсенал»	ПЛ	0	-0	КА+КЛ	0	-0	ЛЧ	-	-	-	-	-	0	-0
Усього за «Арсенал»			109	-99		27	-26		39	-36		0	-0	175	-161
2012–13	«Вотфорд»	ЧФЛ	39+3[8]	-47 + -3[8]	КА+КЛ	0+1	-0	-	-	-	-	-	-	43	-50
2013–14		ЧФЛ	37	-44	КА+КЛ	1+0	-1	-	-	-	-	-	-	38	-45
Усього за «Вотфорд»			76+3	-91 + -3		2	-1		-	-		-	-	81	-95
Усього за кар'єру			285	-280		35	-31		39	-36		0	-0	359	-347

Досягнення

«Арсенал»

• Володар Кубка Англії: 2004-05
• Володар Суперкубка Англії: 2004
• Фіналіст Ліги чемпіонів: 2005-06
• Фіналіст Кубка Ліги: 2006-07, 2010-11

Індивідуальні

• Трофей Рікардо Замори: 2002