Мариниченко Григорій Андрійович

|членство= |стиль= |місце_поховання= |відомий(а) як=

Григорій Мариниченко з дружиною, художницею Надією Юрченко.

Григорій Мариниченко під час інтерв’ю

Мозаїка «І.Ю. Рєпін із героями його картин», створена Г. Мариниченком.

Григорій Мариниченко
Народився	5 травня 1928 Стара Гнилиця, Чугуївський район, Харківська область, УРСР
Помер	3 грудня 2019 (91 рік) Харків, Україна
Діяльність	художник
Жанр	монументальний живопис, станковий живопис

Мариниченко Григорій Андрійович (5 травня 1928(19280505), Стара Гнилиця, Чугуївський район, Харківська область — 3 грудня 2019, Харків) — український художник-монументаліст, живописець. Член Національної спілки художників України (з 1999).

Біографія

У 1949 році закінчив Харківське художнє училище (нині — Харківське державне художнє училище). Його наставниками були відомі митці — Є. П. Мінюра, П. А. Федоров, І. Ф. Забашта, Л. В. Фітільов і М. С. Сліпченко.

У 1972 році закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (нині — Харківська державна академія дизайну і мистецтв).

Працював у Харкові:

• 1949—1950 — викладачем Учительського інституту;
• 1950—1951 — декоратором Російського драматичного театру ім. О. Пушкіна;
• 1951—1954 — художником Фабрики художніх виробів;
• 1955—1963 — викладачем малювання у школі № 31;
• 1963—1994 — художником у відділенні Художнього фонду УРСР.

Автор монументальних творів у різних техніках — енкаустика, сграфіто, мозаїка. Над багатьма роботами працював у співавторстві з дружиною — художницею Надією Григорівною Юрченко (1921—1998).

Творив також реалістичні пейзажі, натюрморти та портрети (олія, акварель, пастель). Учасник художніх виставок з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Харкові в 2004—2010 роках.

Твори

Живопис: «У Яресці» (1953), «Вітер на річці», «Капуста» (1960), «Весна» (1965; 1999), «Рідним краєм» (1968), «У дворі» (1969), «Харків. Канатна дорога над Ботанічним садом» (1970), «Пізня осінь», «Проліски з лимоном», «Білі півонії» (усі — 1971), «Враження від музею» (1973), «Весна іде», «Розлив на річці Донець» (обидві — 1974), «Сірий день. Весна» (1975), «Хліби Чугуївщини» (1977), «У парку» (1980), «Художник А. Сафаргалін», «Хурма» (обидві — 1984), «Останній сніг» (1988), «Подруги» (1980-і), «Собор» (1995).

Монументальний живопис: «Дні Жовтня» (1978), «Наставник» (1979), «Серп і молот» (1981, у співавторстві), «Рєпін».