Маркантоніо Зімара

Маркантоніо Зімара (італ. Marcantonio Zimara, Marco Antonio Zimarra; 1460(1460), Галатіна, Апулія, Італія — 1532, Падуя^[4]) — італійський філософ і дослідник.

Маркантоніо Зімара
Народився	1460[1][2]  Галатіна, Провінція Лечче, Апулія, Італія
Помер	1523[2] або 1532[1]  Падуя, Венеційська республіка
Діяльність	філософ, лікар, математик
Вчителі	Sergio Stisod, Agostino Nifod і П'єтро Помпонацці
Знання мов	латина[2] і італійська[3]

Біографія

Народився у Галатині під Лечче.

З 1497 року вивчав філософію в університеті Падуї під керівництвом Агостіно Ніфо та П'єтро Помпонацці. Згодом викладав логіку, вивчаючи в цей час медицину в Падуї (1501—1505), а в 1509 був призначений професором натуральної філософії.

З 1509 по 1518 рік Зімара жив у Сан-П'єтро в Галатині, після чого викладав в Салерно (1518—1522), Неаполі (1522—1523) і знову в Падуї (1525—1528).

Зимара редагував роботи середньовічних філософів (насамперед Альберта Великого), а також редагував та писав коментарі до Арістотеля та Аверроеса, виклавши їх у праці «Tabula dilucidationum у dictis Aristotelis et Averrois»(1537).

Як дослідник, першим звернув увагу на охолоджувальні властивості селітри^[5].