Марк Вініцій (консул 30 року)

Марк Віні́цій (лат. Marcus Vinicius; 5 до н. е. — 46) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської імперії, консул 30 і 45 років.

Марк Вініцій
Народився	5 до н. е.(00-5) Рим
Помер	46 Рим ·страта
Підданство	Римська імперія
Діяльність	політик
Знання мов	латина
Посада	консул
Термін	30 та 45 роки
Рід	Вініції
Батько	Публій Вініцій
Брати, сестри	Вініція і Viniciad
У шлюбі з	Юлія Лівілла

Життєпис

Походив зі впливового роду Вініціїв. Син Публія Вініція, консула 2 року. Замолоду товаришував з майбутнім імператором Калігулою. У 20 році став квестором. У 30 році обійняв посаду консула разом з Луцієм Кассієм Лонгіном. У 33 році одружився з його сестрою Юлією Лівіллою^[1]. У 38–39 роках як проконсул керував провінцією Азія.

У 41 році брав участь у змові проти імператора Калігули. Після цього претендував на імператорський трон, але стикнувся з амбіціями Валерія Азіатіка. Ця суперечка призвела до затягування часу, що зрештою привело до оголошення преторіанцями імператором Клавдія. У 43 році Вініцій брав участь у поході до Британії. Отримав від імператора тріумфальні відзнаки.

У 45 році вдруге став консулом, цього разу разом з Титом Статілієм Тавром Корвіном. У 46 році внаслідок інтриг Мессаліни Марка Вініція було страчено (за те, що відкинув кохання імператриці). Йому присвятив свій твір історик Веллей Патеркул.