Марк Шоволтер

Марк Роберт Шоволтер (англ. Mark Robert Showalter, нар. 5 грудня 1957 р.) — старший дослідник Інституту SETI^[4], першовідкривач шести супутників і трьох планетних кілець. Він є головним дослідником NASA Planetary Data System^[en] Rings Node, співдослідником місії Кассіні-Гюйгенса на Сатурн і тісно співпрацює з місією New Horizons на Плутон^[5].

Марк Шоволтер
англ. Mark R. Showalter
Народився	5 грудня 1957(1957-12-05) (67 років)  Абінгтон Тауншип, Монтґомері, Пенсільванія, США
Місце проживання	Каліфорнія
Країна	США
Діяльність	астроном, дослідник
Alma mater	Корнелльський університет (1 червня 1986)[1] Оберлінський коледжd (1 червня 1979)[2]
Заклад	Інститут SETI[3]
Нагороди	Премія Мазурського (2021)
Автограф

Біографія

Шоуолтер народився в Абінгтоні в штаті Пенсильванія. У дитинстві йому подобалося гратися з іграшками на наукову тематику. Підлітком він косив газони, щоб придбати телескоп. У 1979 році він здобув ступінь бакалавра в Оберлінському коледжі^[en]. Спочатку він вагався, чи продовжувати наукову кар’єру після закінчення бакалаврату, але прийняв остаточне рішення, побачивши зображення Юпітера, надіслані на Землю «Вояджером-2»^[6].

Шоволтер здобув ступінь магістра з астрономії в Корнелльському університеті в 1982 році та ступінь доктора філософії в Корнелльському університеті в 1985 році^[6][7]. Його дисертація була присвячена системі кілець Юпітера, в якій він відкрив нове «павутинне кільце»^[8][9].

У 1990 році, використовуючи дані «Вояджера» десятирічної давнини, Шоуолтер відкрив Пан, вісімнадцятий і внутрішній супутник Сатурна. Він обертається всередині щілини Енке та утримує її відкритою, працюючи як супутник-пастух^[10][11].

У 2003 році Шоволтер і Джек Ліссауер виявили два нових супутника Урана (Маб і Купідон) на зображеннях космічного телескопа Габбла^[11][12]. У 2006 році вони оголосили про відкриття на тих саме фотографіях двох дуже слабких кілець Урана, які назвали кільцями μ і ν^[13][14].

У 2010 році Шоуолтер виявив, що спіральні вертикальні нерівності в кільцях Юпітера були спричинені ударом комети Шумейкерів — Леві 9 у липні 1994 року. Другий менший набір нерівностей, ймовірно, відповідає невідомому удару на початку 1990 року. Шоуволтер і його співдослідники також знайшли подібні спіральні візерунки в кільці D Сатурна^{[15][16][17][18]}.

Шоуолтер допоміг команді New Horizons визначити, з якими небезпеками зіткнеться космічний корабель під час прольоту поблизу Плутона. Пошуки слабких пилових кілець Плутона за допомогою космічного телескопа Габбла у 2011 році привели до відкриття четвертого супутника Плутона Кербероса^[11][19]. Працюючи з командою New Horizons, Шоволтер знайшов п'ятий супутник Стікс у липні 2012 року^[20][21].

15 липня 2013 року команда астрономів під керівництвом Шоуолтера виявила раніше невідомий чотирнадцятий супутник Нептуна на зображеннях, зроблених космічним телескопом Габбла з 2004 по 2009 рік. Цей супутник діаметром близько 35 км пізніше отримав назву Гіппокамп^[22].

Відзнаки

• Премія Гарольда Мазурського за заслуги в планетології (2021)^[23].
• На честь науковця названий астероїд 18499 Шоволтер^[fr].

Особисте життя

Шоуолтер — цікавиться аквалангізмом і фотографією. Одружений з Френком Єлліном. Подружжя живе в Каліфорнії^[5][24].