Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Мармарош-Сигітські судові процеси

сторінка значень у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Мармарош-Сигітські судові процеси (Мармарош-Сігетські судові процеси) — судові розправи австро-угорського уряду над селянами Закарпаття (Угорської Русі), які переходили з уніатства до православ'я. Проходили у місті Мармарош-Сигіт.

Одним із найбільших центрів «православного руху» стала Мармароська жупа на Закарпатті. Щоб придушити його, австро-угорський уряд вдався до репресій, звинувачуючи учасників руху в «державній зраді».[1] Водночас офіційно в Австро-Угорщині провослав'я було дозволено законом, а в Буковині, яка також частково входила до Австро-Угорщини, було панівною вірою.[2][3]

Процеси викликали бурхливу реакцію в демократичних колах Європи проти свавілля угорського судочинства.[4]

Remove ads

Перший Мармарош-Сигітський процес

У лютому 1904 року в Мармарош-Сигіті було організовано судовий процес над 22 селянами, з яких 9 було засуджено до різних строків тюремного ув'язнення і сплати штрафу.[1]

Виступи селян відбулися 1906 року в інших жупах. Проте репресії не спинили наростання «православного руху».

На початку 1912 до православ'я вже перейшло 30–35 тис. закарпатців.[1]

Другий Мармарош-Сигітський процес

У відповідь на подальше поширення православ'я австро-угорський уряд знову застосував суд. 29 грудня 1913 року почався Другий Мармарош-Сигітський процес.[1] Він був єдиним масовим процесом в Австро-Угорщині перед війною.[2]

Початково до суду притягли 189 звинувачуваних. Під час арешту і ув'язнення селяни зазнавали тортур та побиття з боку угорських жандармів. Згодом прокурор зменшив число відповідачів до 94 (за іншими даними — 96[1]) осіб, звинувативши їх у підбуренні проти мадярського народу, греко-католицької віри та духовенства, в порушенні законів.[2]

Процес був спрямований насамперед проти православних громад сіл Великі Лучки (поблизу Мукачевого) та Іза (Хустський район).[1]

На захист обвинувачених виступив лідер неославізму, голова Галицько-руського благодійного товариства, російський граф Володимир Бобринський, який особисто приїхав на Закарпаття для участі у процесі[5].

Процес завершився 3 березня 1914. 32 підсудних було визнано винними в антиурядовій агітації й засуджено до різних строків тюремного ув'язнення (сукупно — 39,5 років[2]) та сплати штрафу.[1]

Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads