Марсело Отеро

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Отеро.

Марсело Отеро (ісп. Marcelo Otero, нар. 14 квітня 1971, Монтевідео) — уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за «Пеньяроль» та «Віченцу», а також за національну збірну Уругваю, у складі якої — володар Кубка Америки 1995 року.

Марсело Отеро
Марсело Отеро
Особисті дані
Народження	14 квітня 1971(1971-04-14) (54 роки)
	Монтевідео, Уругвай
Зріст	176 см
Вага	70 кг
Громадянство	Уругвай
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1992 «Рампла Хуніорс» 40 (16) 1992–1995 «Пеньяроль» 57 (29) 1995–1999 «Віченца» 98 (37) 1999–2001 «Севілья» 40 (2) 2001–2002 «Колон» 14 (0) 2003 «Фенікс» 12 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1994–2000 Уругвай 26 (10)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за команду «Рампла Хуніорс», в якій провів два сезони, взявши участь у 40 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1992 року. Відіграв за цю команду з Монтевідео наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Пеньяроля» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,51 гола за гру першості. Тричі поспіль, у 1993, 1994 і 1995 роках, ставав чемпіоном Уругваю.

1995 року забивного нападника запросили до італійської «Віченци», де той провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Віченци», був основним гравцем команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. 1997 року виборов титул володаря Кубка Італії.

Протягом 1999–2001 років грав в Іспанії за «Севілью». У цій команді також регулярно отримував ігрову практику, утім відзначився лише двома голами у 40 іграх.

2001 року перейшов до аргентинського «Колона», а завершував ігрову кар'єру на батьківщині у столичному «Феніксі» 2003 року.

Виступи за збірну

1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї. На тому турнірі виходив на поле у всіх шести іграх своєї команди і забив три голи, допомігши їй здобути 14-ий у її історії титул континентальних чемпіонів.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 26 матчів, забивши 10 голів.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

• Чемпіон Уругваю (3):

«Пеньяроль»: 1993, 1994, 1995

• Володар Кубка Італії (1):

«Віченца»: 1996-1997

• Володар Кубка Америки (1):

Уругвай: 1995