Марселіно Гарсія Тораль

Марселіно Гарсія Тораль (ісп. Marcelino García Toral, нар. 14 серпня 1965, Вільявісьйоса) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Коротка інформація Особисті дані, Народження ...

Виступав, зокрема, за клуби «Спортінг» (Хіхон) та «Расінг», а також молодіжну збірну Іспанії.

Remove ads

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за «Спортінг» (Хіхон), вихованцем якої і був. Дебютував на вищому рівні 22 грудня 1985 року в нічийному (1:1) гостьовому матчі проти «Сельти».^[1] і загалом провів у клубі чотири сезони, взявши участь у 74 матчах чемпіонату. Кращим же сезоном для нього став 1986/87, в якому його команда фінішувала четвертою, а він з'являвся на полі у її складі в 33 матчах;

У сезоні 1988-89 Тораль втратив місце в основі, зігравши лише в трьох матчах Прімери, після чого покинув клуб і перейшов у «Расінг». Відіграв за клуб із Сантандера наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Расінга», був основним гравцем команди, але за результатами цього сезону клуб вилетів з Сегунди.

1990 року перейшов в інший клуб Сегунди «Леванте», але і з ним за підсумками першого ж сезону вилетів до Сегунди Б, де і провів наступний сезон 1991-92.

Протягом 1992—1994 років виступав у Сегунді Б за «Ельче». Марселіно був змушений завершити кар'єру гравця в 1994 році у віці 28 років, причиною стала травма коліна^[2].

Remove ads

Виступи за збірні

1985 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. З нею став фіналістом молодіжного чемпіонату світу 1985 року в СРСР. На турнірі зіграв у шести матчах і забив гол проти Болгарії в чвертьфіналі. Всього на молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах, забив 1 гол.

Кар'єра тренера

Узагальнити

Перспектива

Гарсія Тораль починав свою тренерську кар'єру у віці 33 років, очолюючи нижчоліговий астурський клуб «Леальтад». Згодом працював у Сегунді Б з командою «Спортінг Б» (Хіхон).

З 2003 по 2005 рік Тораль вже очолював першу команду «Спортінга», з якої він фінішував на 5-му і 10-му місцях у Сегунді, після чого він підписав контракт з іншим клубом Сегунди «Рекреатіво», який він привів до виходу в Прімеру в першому ж своєму сезоні як наставника (2005/06), а в наступному році скромний «Рекреатіво» під його керівництвом зайняв почесне місце середняка в еліті іспанського футболу, а досягнення Марселіно були відзначені врученням йому Призу Мігеля Муньоса.

Гарсія Тораль по закінченню сезону 2006/07 подав у відставку, очоливши сантандерський «Расінг». Під його керівництвом у першому ж сезоні «Расінг» досяг найвищого успіху в своїй історії, зумівши зайняти 6-те місце в чемпіонаті і кваліфікуватися Кубок УЄФА.^[3]

Проте, 29 травня 2008 року Марселіно знову змінив клуб і повернувся в Сегунду, очоливши «Реал Сарагосу» із завданням виведення її до Прімери,^[4] яке він у підсумку і виконав в першому ж сезоні.^[5] 13 грудня 2009 року після низки незадовільних результатів (останнім стала домашня поразка (1:2) від «Атлетіка Більбао»), Тораль був звільнений з «Сарагоси».^[6]

На початку лютого 2011 року Марселіно повернувся на посаду наставника сантандерського «Расінга», замінивши на цій посаді звільненого Мігеля Анхеля Португала.^[7]. Марселіно врятував команду від вильоту, однак, як тільки сезон закінчився, він вирішив залишити «Расінг» через розбіжності з новим власником клубу.

7 червня 2011 року Гарсія Тораль був призначений головним тренером «Севільї».^[8] Але вже 6 лютого 2012, після 7 ігор «Севільї» без перемог і останньої домашньої поразки (1:2) від «Вільярреала» Марселіно був звільнений з поста головного тренера клубу, який займав на той час 11-у сходинку у таблиці чемпіонату^[9].

По ходу сезону 2012/13 Тораль очолив у Сегунді «Вільярреал», якому допоміг повернутися до Прімери. В наступних двох сезонах «Вільярреал» посів шосте місце і кваліфікувався в Лігу Європи сезону 2015/16 (команда в цьому турнірі дійшла до стадії півфіналу). У сезоні 2015/16 «жовта субмарина» зайняла у Прімері четверте місце, яке дало право виступити в кваліфікації Ліги чемпіонів у наступному сезоні. 10 серпня 2016 був відправлений у відставку. Про причини такого рішення не повідомлялося.^[10]

Майже рік Тораль залишався без роботи, поки 11 травня 2017 року стало відомо, що він дав згоду очолити «Валенсію» після сезону 2016/17^[11]^[12]. Останній на момент приходу Марселіно чемпіонат «Валенсія» завершила на дванадцятому місці. Йому вдалося сходу покращити результати команди, і левантійці видали сильний старт із тринадцяти матчів без жодної поразки^[13]. Сезон 2017-2018 клуб завершив на четвертому місці, що дозволило потрапити до Ліги чемпіонів. Високо оцінивши успіхи нового наставника, керівництво левантійців пролонгувало контракт із Торалем до 2020 року^[14].

Перша половина наступного сезону вийшла значно менш вдалою. «Валенсія» не зуміла подолати важку групу Ліги чемпіонів із «Ювентусом» і «Манчестер Юнайтед», а у чемпіонаті знаходилась у другій половині таблиці. Після поразки в першому матчі Кубка Іспанії від «Спортінга» у січні 2019 року Марселіно опинився на межі звільнення^[15]. Але «Валенсія» спочатку впевнено перемогла «Спортінг» у матчі-відповіді (3-0), а за кілька днів здобула на виїзді перемогу над «Сельтою» у чемпіонаті, що дало Марселіно час на виправлення ситуації^[16]. Зазнавши лише дві поразки в останніх вісімнадцяти турах, команда фінішувала на тому ж четвертому місці і знову потрапила до Ліги чемпіонів. Головним тріумфом сезону стала сенсаційна перемога у Кубку Іспанії у рік столітнього ювілею клубу, де «Валенсія» у фіналі перемогла «Барселону» (2-1)^[17]^[18]. Це стало першим трофеєм команди за останні одинадцять років.

Марселіно Тораль несподівано був звільнений з посади 11 вересня 2019 року на самому початку сезону 2019-2020^[19]. Вважається, що причиною звільнення стали розбіжності із власником «Валенсії» Пітером Лімом^[20]^[21].

У червні 2023 року Марселіно очолив « Марсель»^[22]. У французькій команді іспанський тренер став наставником Руслана Маліновського.

Remove ads