Мартинов Юрій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мартинов.

Юрій Григорович Мартинов (17 квітня 1957, Артемівськ, Донецька область^[1] — 1 березня 2025) — радянський та російський композитор, аранжувальник, журналіст та продюсер, з 1987 року — член Спілки композиторів Росії, з 2003 року — Заслужений діяч мистецтв РФ. Молодший брат композитора та співака Євгенія Мартинова.^[1]

Мартинов Юрій Григорович
Народився	17 квітня 1957(1957-04-17)  Артемівськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер	1 березня 2025(2025-03-01) (67 років)
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	композитор, журналіст, виробник, кінопродюсер
Нагороди

Життєпис

Закінчив Артемівське музичне училище по класу фортепіано, потім 1982 року закінчив Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського по класу композиції, за час навчання в якій став лауреатом двох всесоюзних конкурсів молодих композиторів. Широке визнання Юрій Мартинов завоював насамперед як автор симфоній, сонат, камерно-інструментальних циклів, вокально-хорових творів, кіномузики і, звичайно ж, популярних пісень, п'єс для естрадного оркестру. Серед виконавців творів композитора: Державний симфонічний оркестр московської філармонії, оркестри симфонічної та естрадної музики Російського та Українського радіо та телебачення, Великий дитячий хор радіо та телебачення п/у Віктора Попова, Академічний ансамбль пісні та танцю ВВ МВС Росії, Державний російський народний ансамбль " Росія ", ансамблі популярної народної музики «Бабине літо» і " Російська душа ", різні вокально-інструментальні ансамблі, виконавці-солісти — Людмила Зикіна, Євген Мартинов, Ксенія Георгіаді, Олександр Сєров, Микола Караченцов, Ольга Зарубіна, Азіза, Сергій Бєліков, Ауріка Ротару, Філіп Кіркоров, Леонід Серебренніков, Віктор Салтиков та багато інших. У числі ж його професійних співавторів-поетів можна назвати: Андрія Дементьєва, Роберта Рождественського, Юрія Гаріна…^[1]

1993 року Юрій Мартинов створив та очолив «Клуб Євгенія Мартинова», який займається творчою та благодійною діяльністю.^[1]

Книги

• «Лебединая верность евгения мартынова» (изд-во «ВЕКТА» — «Клуб Е.Мартынова», 1998 г.)
• «Яблони в цвету» (изд-во «ексмо-пресс», 2000 г.)^[1]

Дискографія

• 1990 рік — «Посмотри же на меня!» («пісні Юрія Мартинова») — вініл^[2]