Мартін Вільгельм Кутта

Ма́ртін Вільге́льм Ку́тта (нім. Martin Wilhelm Kutta, 3 листопада 1867, Бичина, Верхня Сілезія — 25 грудня 1944, Фюрстенфельдбрук, Німецька імперія) — німецький математик. Співавтор відомого сімейства методів наближеного інтегрування звичайних диференціальних рівнянь (методів Рунге — Кутти). Також відомий завдяки аеродинамічній поверхні Жуковського — Кутти і аеродинамічній умові Кутти^[en], теорему Жуковського також називають теоремою Кутти — Жуковського.

Мартін Вільгельм Кутта
нім. Wilhelm Kutta
Народився	3 листопада 1867(1867-11-03)[1][2]  Бичина, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща
Помер	25 грудня 1944(1944-12-25)[1][2] (77 років)  Фюрстенфельдбрук, Верхня Баварія, Баварія, Німецький Райх[1]
Місце проживання	Німеччина
Країна	Німецький Райх
Діяльність	математик, інженер, викладач університету
Alma mater	Вроцлавський університет (1890)[2] Мюнхенський технічний університет (1894)[2] Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана[3]
Галузь	математика, аеродинаміка, алгебра[4], фізика[4] і астрономія[4]
Заклад	Technical University of Stuttgartd[2] Єнський університет[2] Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена[2] Мюнхенський технічний університет[2]
Науковий керівник	Фердинанд фон Ліндеман[5] і Gustav Bauerd[6]
Вчителі	Вальтер фон Дік
Мартін Вільгельм Кутта у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Пічені (Верхня Сілезія; нині Бичина, Польща). Навчався в Бреславському університеті (нині Вроцлавський) від 1885 до 1890 року, продовжив навчання в Мюнхені до 1894 року, де став асистентом Вальтера Діка. Від 1898 року провів рік в університеті Кембриджа. 1911 року в Штутгарті став професором, де продовжував працювати до виходу на пенсію 1935 року.

1901 року розробив відоме сімейство методів наближеного розв'язування звичайних диференціальних рівнянь та їх систем.

Помер у Фюрстенфельдбруці (Німеччина).

Вимова прізвища

Згідно з граматичними нормами української мови, прізвище Кутта відмінюється, тому, наприклад, кажуть: «Метод Ру́нге — Ку́тти четвертого порядку». Однак іноді на практиці зустрічається і варіант без відмінювання: «Метод Рунге — Кутта»^[7].