Марцеліна Даровська

Блаженна Марцеліна Даровська (пол. Marcelina Darowska, 16 січня 1827, с. Шуляки поблизу Жашкова — 5 січня 1911, Язловець) — шляхтичка, релігійна діячка, просвітителька, блаженна Римсько-католицької церкви.

Марцеліна Даровська
Marcelina Darowska
Ім'я при народженні	Марцеліна Котович
Народилася	16 січня 1827(1827-01-16) с. Шуляки, нині Уманський район, Черкаська область, Україна
Померла	5 січня 1911(1911-01-05) (83 роки) м. Язловець, нині село, Бучацький район, Україна
Країна	Російська імперія
Національність	полька
Діяльність	релігійна діячка, просвітителька, благодійність
Відома завдяки	засновниця Згромадження Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії
Знання мов	польська
Конфесія	католицтво
Рід	Q63531234?
Батько	Ян Котович
Мати	Максимілла Ястшембська
У шлюбі з	Кароль Верига Даровський
Діти	Юзеф, Анна Кароліна
Нагороди	Австрійський імператорський орден Єлизавети
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Монастирський некрополь

Марія-Марцеліна Даровська^[1] народилася 16 січня 1827 року в с. Шуляки (нині Уманський район, Черкаська область, Україна) як 5-а дитина поміщицької сім'ї Котовичів гербу Корчак. Батько — маршалок шляхти Ян Котович, мати — дружина батька Максимілла Ястшембська.^[2]

Навчалася в Одесі^[3]. Змалечку мріяла стати черницею. В 1849 році, у 22 роки вийшла заміж за шляхтича Кароля Веригу Даровського гербу Сліповрон, осіла в Жерді над Збручем (Кам'янецький повіт), в 1850 народила сина Юзефа (він невдовзі помер), в 1852 — доньку Анну Кароліну, в тому ж році овдовіла. Залишила малу донечку Анну Кароліну родичам, для порятування здоров'я виїхала за кордон. Біля ікони Чорної Мадонни в Ченстохові залишила свої шлюбні персні, дала обітницю жити «у Бозі й для Бога» (пише Credo).

Разом з Юзефою Карською 1857 р. заснувала в Римі конґреґацію (згромадження) Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, щоби працювати над відродженням сім'ї, належно виховуючи молодих жінок. Повернувшись до України в 1863 році, стала засновницею та першою настоятелькою монастиря сестер-непорочниць у місті Язловці неподалік Бучача на Тернопільщині (першої християнської школи-інтернату для дівчаток зі шляхетних католицьких родин).

Семеро черниць на чолі з матір'ю Марцеліною створили заклад, який став взірцем для таких шкіл по всій території, яка нині входить до складу Польщі, заходу України, Білорусі. Новаторство Марцеліни Даровської — впровадження індивідуального підходу в навчання молоді. З благословення Папи Пія IX сестрам Непорочного Зачаття було даровано (1863 року дідич Язловця барон Блажовський^[4]) під монастир палац польської королівської родини Понятовських.

Меморіальна дошка в селі Шуляки

Мати Марцеліна закладала школи початкового типу для сільських дітей Поділля (навчали дітей усіх віросповідань). До Другої світової війни школи сестер-непорочниць діяли в Польщі, Україні, Білорусі.
1881 року рада згромадження сестер-непорочниць прийняла проєкт засновниці Марцеліни Даровської, за яким монастир паулінів у Нижневі ставав навчальним закладом для дітей із родин, які постраждали за участь у польському повстанні 1863 року. 24 травня 1881 року в дідича графа Теодора Лянцкоронського викупили земельну ділянку («ґрунт») монастиря, 1883 року відкрито школу, каплицю.

Померла 5 січня 1911 року і похована у гробниці черниць у Язловці^[4].

Монастир і школу 1946 року закрила радянська влада, через 50 років сестрам вдалося повернути каплицю, частину кімнат у колишньому палаці Понятовських, освятити відновлені катакомби, де спочивають померлі сестри.

6 жовтня 1996 року в Римі Папа Йоан Павло II проголосив Марцеліну Даровську блаженною, 1 вересня 1999 р. львівський архиєпископ-митрополит Мар'ян Яворський проголосив каплицю сестер у Язловці Санктуарієм блаженної Марцеліни Даровської Чортківського деканату РКЦ.

Її зображають у характерному для сестер-непорочниць повністю білому вбранні, часто в оточенні дітей.

Донька Анна Кароліна 21 листопада 1868 року в Язловці уклала шлюб із графом Станіславом Олександром Дідушицьким, уродженцем Гвіздця.^[5]

Див. також

• Санктуарій Марцеліни Даровської