Марчелло Баччареллі

Марчелло Баччареллі^[1] (пол. Marcello Bacciarelli, 16 лютого 1731 — 5 січня 1818) — придворний художник польського короля доби пізнього бароко і раннього класицизму, італієць за походженням. Портретист. Малював також картини з історії Польщі, декоративні твори для палаців (плафони для Королівського замку в Варшаві). Масон.

Марчелло Бачареллі
Marcello Bacciarelli
Автопортрет
При народженні	Марчелло Бачареллі
Народження	16 лютого 1731(1731-02-16) Анделі
Смерть	5 січня 1818(1818-01-05) (86 років)
	Рим
Поховання	катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Національність	італієць
Країна	Річ Посполита
Жанр	портрет
Діяльність	художник, митець
Напрямок	бароко і класицизм
Відомі учні	Анна Раєцька, Якуб Ліпськийd, Jan Ścisłod і Aleksander Majerskid
Член	Варшавське товариство друзів науки і масонство
Твори	Portrait of Stanislaus Augustus in coronation robesd
У шлюбі з	Johanna Juliana Friederike Bacciarellid
Діти	Anna Bacciarellid і Maria Bacciarellid
Роботи в колекції	Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Королівський замок у Варшаві, Дрезденська картинна галерея, Національний музей, Національна портретна галерея Швеції, Національний музей у Варшаві, Musée Feschd, Національний музей у Кракові, Державні художні зібрання Дрездена, Національний музей, Музей історії мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Tarnów District Museumd, District Museum in Toruńd, Палац Лазєнковський і Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького
Нагороди
Автограф
Марчелло Баччареллі у Вікісховищі

Біографія

Народився в Італії.

Навчався у Римі у Марко Бенефіаля (Marco Benefial). В 1750 р. його викликали в Дрезден, Саксонія, де узяли на службу до обраного королем Польщі Августа III. Після смерті короля переїхав до Відня, де для імператриці Марії Терезії виконав портрети родини. Потім з 1756 року оселився у Варшаві. Від 1766 року придворний художник польського короля Станіслава II Августа IV Понятовського. З 1768 р. отримав польське дворянство з власним гербом. Як генеральний директор піклувався палацами короля та його колекціями з мистецтва.

Був членом масонської ложі.^[2]

У столиці Польщі зустрів художника-італійця Бернардо Беллотто (засновник Академії мистецтв у Варшаві), який працював у Дрездені, Відні і Варшаві.

Якісь його роботи перебували наприкінці XIX століття у палаці в с. Тартаків^[3].

Мав учнів; зокрема, Едвард Раставецький називав його учнем Петрановича (але не вказував імені),^[4] поляків, серед яких Александер Кучарский, Казімеж Войняковський.

Помер у Варшаві. Похований у катедральній базиліці св. Яна Варшави.

Головні твори

• плафони для Великої зали, Мармурової та Аудієнц-зали Королівського замку в Варшаві
• «коронаційний портрет короля Станіслава Августа Понятовського» у повний зріст
• профільний портрет-погруддя Станіслава Августа Понятовського
• «портрет Ізабелли Понятовської», сестри короля Станіслава Августа
• портрет принцеси Курляндської Ганни Шарлоти Доротеї Бірон
• портрет другої дружини маршалка Павла Карла Сангушка Барбари з Дунінів Сангушкової
• портрет Яна Клеменса Браницького
• «портрет Людвіга Шимона Гутаковського» (погруддя)
• алегорична композиція «муза Калліопа»
• «воєвода Радзіміньський» з Гнезно (Львівська галерея мистецтв, Україна)
• «автопортрет» (Національний музей (Варшава))

• 
  Велика зала Королівського замку Варшави
• 
  Зала з картинами Каналетто-Беллотто
• 
  Мармурова зала
• 
  Мала капличка замку
• 
  Барбара Санґушкова. 1757 рік
• 
  Станіслав Август Понятовський (1732—1798), коронаційний портрет
• 
  Принцеса Курляндська Ганна Доротея Бірон
• 
  Понятовський (1732—1798), портрет в профіль
• 
  Король Станіслав Август, Львівська національна галерея мистецтв

Див. також

• Марко Бенефіал
• П'єр Сюблейра
• Бароко в Речі Посполитій
• Парадний портрет