Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Марченков Станіслав Павлович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Станіслав Павлович Марченков (1994—2024) — старший матрос збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня [1].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 4 березня 1994 у смт. Сахновщина Красноградського р-ну Харківської області. Навчався у НВК №3. Потім закінчив Красноградський технікум механізації сільського господарства ім. Ф. Я. Тимошенка та Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка (спеціальність «Агроінженерія»). Працював на підприємстві «Техноком» у Харкові, згодом – у теплицях ТОВ «Красноградська овочева фабрика».
Мобілізований 9.10.2022 Красноградським об’єднаним міським військовим комісаріатом Харківської області [2].
Коли були на навчаннях, після прийому їжі хлопці пішли відпочивати, а Станіслав пішов до кухні. Потім забіг у кімнату із криком: «Пацани, там банани привезли». Тому йому дали позивний «Банан».
Старший матрос, старший оператор групи команди 1-го загону в/ч А3199.
Брав участь у бойових завданнях. Зокрема в надскладній операції «Цитадель» в Чорному морі.
У грудні 2023 року був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
Загинув 28 лютого 2024 року разом з побратимами у боях на Тендрівській косі.
17 травня 2024 помертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня [1][3].
Похований на Новому кладовищі в селі Наталине Харківської області, де він жив із родиною.
Залишились дружина, донька, мама, бабуся та сестра.
Remove ads
Нагороди
- Нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Орден «За Мужність» ІІІ ступеня [1]
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads