Марі-Луїза фон Франц

Марі-Луїза фон Франц (народилася 4 січня 1915 року в Мюнхені, померла 17 лютого 1998 року в Кюснахті поблизу Цюриха) — швейцарська психоаналітикиня, учениця, секретарка і співробітниця Карла Густава Юнга.

Марі-Луїза фон Франц
нім. Marie-Louise von Franz
Народилася	4 січня 1915(1915-01-04)[1][2][…]  Мюнхен, Німецький Райх[1]
Померла	17 лютого 1998(1998-02-17)[1][2][…] (83 роки)  Кюснахт
Країна	Швейцарія
Діяльність	психологиня
Галузь	аналітична психологія
Alma mater	Цюрихський університет
Науковий ступінь	доктор філософії (1943)
Відомі учні	Arnold Mindelld
Знання мов	німецька[3][4]
Сайт	marie-louisevonfranz.com
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Марія-Луїза фон Франц народилася в сім'ї австрійського барона; з 1918 року оселилася у Швейцарії, у 1932 році отримала швейцарське громадянство. Навчалася в Цюрихському університеті, де здобула ступінь доктора класичної філології. З 1934 року співпрацювала з Карлом Густавом Юнгом — ця співпраця тривала аж до його смерті (1961).

Марі-Луїза фон Франц стала відомою як експертка з алхімічних питань — вона доповнила працю Карла Густава Юнга Mysterium Coniunctionis інтерпретацією Aurora consurgens, документа християнської алхімії, опублікованого в 1957 році; вона завершила й опублікувала працю Die Graalslegende in psychologische Sicht, розпочату Еммою Юнг. Протягом багатьох років фон Франц працювала викладачкою та шкільною аналітикинею в Інституті Карла Густава Юнга в Цюриху. Їй було присвоєно звання почесного президента Науково-освітнього центру глибинної психології (Forschungs- und Ausbildungszentrum für Tiefenpsychologie nach CG Jung und Marie-Louise von Franz).

У 1974 році разом із кількома своїми студентами (Рене Маламудом, Віллі Обрістом, Альфредом Рібі, Полом Вальдером) вона заснувала Фундацію юнгіанської психології, завданням якої була підтримка досліджень і поширення юнгіанської думки. У власному видавництві Фонду вийшла юнгіанська серія.

У творчості Марі-Луїзи фон Франц можна виділити кілька тем:

• дослідження алхімічного символізму та психології, кульмінацією яких стала публікація та коментар до трактату Aurora Consurgens, який приписують Томі Аквінському — текст був опублікований у 1957 році як том 3 Mysterium Coniunctionis;
• дослідження символіки казок, що завершилися публікацією праці «Символіка казки» («Symbolik des Märchens»);
• дослідження ідеї unus mundus, що завершилися публікацією праці «Час і час» («Zahl und Zeit») (1970);
• психотерапевтична практика