Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Марія Могилянка

представниця молдовського роду Могил, донька господаря Молдови та його дружини Єлизавети Чомортань-Лозинської. З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Марія Могилянка
Remove ads

Коротка інформація Марія Амалія Могилянка, Ім'я при народженні ...

Марі́я Ама́лія Могиля́нка, іноді Марія Могилівна[2] (пол. Maria Amalia Mohylanka, рум. Maria Movilă, 1570[3]/1591 10 грудня 1638/1642[3]/ після 1642[4][5]/1643 або після[6], Варшава) — польська меценатка, фундаторка храмів та монастирів. Представниця молдовського роду Могил.

Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Донька господаря Молдови (який також отримав шляхетство Речі Посполитої) Єремії Могили та його дружини Єлизевети з Чомортань-Лозинських. Сестра Раїни Могилянки та Анни[7], двоюрідна сестра митрополита київського Петра Могили.

Інших відомостей про дитинство, юність немає.

Скарб Потоцьких-Могил

Після смерті батька 1606 р. мати Єлизавета всіма силами намагалася зберегти престол Молдови за своїми синами, братами Марії. Для надання військової підтримки залучила трьох своїх зятів Стефана Потоцького, князів Михайла Вишневецького і Самійла Корецького. Перед молдовським походом 1612 р. війська під командуванням чоловіка Стефана Потоцького (в поході зазнав поразки, потрапив у полон) через загрозу ймовірного нападу татар чи інших ворогів на недобудований замок у Золотому Потоці[8] перевезла родинну скарбницю з більш як 70 тисячами золотих, дорогоцінностями (разом зі скарбом лоґофетової Олени Мавроїни (десь з 1615 року дружини галицького підчашого Єжи Дидинського[9]) — вартістю близько 1 мільйона злотих[10]) із замку у Золотому Потоці до замку в Підгайцях, що належав чоловіку племінниці Анни — колись галицькому каштеляну, у той час руському воєводі Станіславові Ґольському (пом. 1612), який виступав гарантом повернення скарбу.

Після смерті С. Ґольського, другого шлюбу Анни Потоцької новим власником замку став Ян Ґольський (пом. 1613) — рідний брат С. Ґольського, який відмовився віддавати скарб, як і його дружина (невдовзі вдова) Зофія Ґольська із Замехова (Стадницька, пізніше Лянцкоронська, Тишкевич). Це призвело до судових процесів (тривали майже 30 років, отримали в тодішній Речі Посполитій значний резонанс). Зокрема, Марія в червні 1613 року засвідчила в гродському суді Галича, що відвезла до «склепів» Підгаєцького замку своє майно та замкнула їх на колодки, які застала розбитими[11].

Після повернення з полону 1618 р. С. Потоцький узяв в облягу Підгайці. Для погашення вартості пропалого скарбу від З. Ґольської до Потоцьких перейшли міста Бучач, Чортків, Вербів, 23 села «бучацького ключа», срібла, клейнодів на 20 тисяч злотих.

Одруження короля Владислава IV Вази

Разом з сестрою Анною їздила до Відня зустрічати, супроводжувати в дорозі до Польщі Цецилію Ренату — доньку імператора Священної Римської імперії Фердинанда II, заручену з королем Польщі Владиславом IV Вазою[12].

Фундації

Разом з чоловіком надавала кошти:

Шлюби, діти

Thumb
Марія Могилівна
Thumb
Донька Катерина Радзивіл

У шлюбі зі Стефаном Потоцьким (1606 р.) народила 7 дітей:

Після смерті С. Потоцького вступила в шлюб з маршалком Коронного трибуналу Миколаєм Фірлеєм (15881635).[15][16] Владислав Лозинський вказував, що вона одружилась і втретє — з князем Костянтином Вишневецьким.[17]

Remove ads

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads