Марія Габріелла Савойська

Марія Габріелла Савойська (Марія Габріелла Джузеппе Альдегонда Аделаїда Людовика Фелісіті Дженнаро; нар. 24 лютого 1940, Неаполь) — італійська принцеса, авторка книг з історії. Середня дочка останнього короля Італії Умберто II і Марії Жозе Бельгійської, сестра претендента на трон її батька Віктора Еммануїла Савойського.

Марія Габріелла Савойська
Ім'я при народженні:	італ. Maria Gabriella Giuseppa Aldegonda Adelaide Margherita Ludovica Felicita Gennara di Savoia
Народження:	24 лютого 1940(1940-02-24)[1] (85 років)  Неаполь, Італія
Країна:	Італія
Освіта:	Луврська школаd і Женевський університет
Рід:	Савойська династія
Батько:	Умберто II[1]
Мати:	Марія Жозе Бельгійська[1]
Шлюб:	Роберт Зеленгері де Валькано (1969—1990; розлучення)
Діти:	Марія Єлизавета Зеленгері де Валькано
Нагороди:	Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Принцеса Марія Габріелла народилася у Неаполі в 1940 році третьою дитиною принца і принцеси П'ємонту^[2]. Її старшою сестрою була принцеса Марія Піа, старшим братом — принц Віктор Еммануїл, а молодшою сестрою — принцеса Марія Беатріче^[3]. Її батьки, які перебувають у шлюбі з 1930 року, за визнанням її матері багато років після, були нещасні разом. Вони розлучилися після скасування італійської монархії після референдуму в 1946 році.

Щоб уникнути захоплення нацистськими військами, її мати разом з дітьми втекла з Італії в нейтральну Швейцарію, де вони ховалися з вересня 1943 року до повернення в Італію в 1945 році, коли їх батько став генерал-лейтенантом під час правління короля Віктора Еммануїла III. Вигнані після падіння монархії, сім'я ненадовго возз'єдналася в Португалії, звідки вона, її сестри і брат незабаром повернулися з матір'ю до Швейцарії, а їх батько залишився на португальській Рив'єрі^[3]. Будучи католиками, її батьки ніколи не розлучалися.

Здобувши освіту в Швейцарії, Марія Габріелла також відвідувала школу при Луврі в Парижі^[3]. Після смерті батька і зі схваленням її брата вона заснувала Фонд короля Умберто II в Лозанні, присвячений збереженню історії та спадщини Савойського дому^[3]. Вона брала участь в численних презентаціях про культуру і організувала виставку в Альбервілі під час Олімпійських ігор 1992 року^[3]. На початку XXI століття вона написала ряд книг, в основному в співавторстві зі Стефано Папі.

Пропозиція шаха Ірану

У 1950-х роках шах Ірану Мохаммед Реза Пехлеві, який розлучився зі своєю другою дружиною, виявив зацікавленість в шлюбі з принцесою Марією Габріеллою. Повідомляється, що папа Іоанн XXIII наклав вето на цю пропозицію. Ватиканська газета L'Osservatore Romano в редакційній статті про чутки про можливий шлюб «мусульманського государя і католицької принцеси» написала, що такий шлюб представляє «серйозну небезпеку»^[4].

Шлюб

12 лютого 1969 року у Франції Марія Габріелла одружилася з Робертом Зеленгері де Валькано (4 серпня 1931 — 19 вересня 2015). Церковна церемонія була проведена 21 червня 1969 року в Езі^[2]. Подружжя розлучилося в 1976 році, але офіційно в листопаді 1990 року. У шлюбі принцеса народила дочку:

• Марія Єлизавета Зеленгері де Валькано (нар. 2 березня 1972)^[3], з 2002 року одружена з Олівером Джансенсом (нар. 1966). У подружжя є четверо дітей:
• Габріелла Луїза Марія Джансенс (нар. 7 березня 2004)
• Томмасо Джансенс (нар. 13 січня 2005 року)
• Пауль-Луїджі Джансенс (нар. 6 листопада 2009)
• Віктор Джансенс (нар. 14 березня 2014 року)

Бібліографія

• Casa Savoia. Diario di una monarchia (2001, Mondadori Electa), у співавторстві з Романо Бранкаліні
• Gioielli di Casa Savoia (2002, Mondadori Electa), у співавторстві зі Стефано Папі.
• Vita di corte in casa Savoia (2005, Mondadori Electa), у співавторстві зі Стефано Папі ISBN 978-8837024130
• Jewellery of the House of Savoy (2007, Mondadori Electa), у співавторстві зі Стефано Папі ISBN 978-8837052409