Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Марія Огісало
фінська політикиня, міністерка внутрішніх справ Фінляндії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Марія Кароліїна Огісало (фін. Maria Karoliina Ohisalo; нар. 8 березня 1985, Гельсінкі) — фінська політична діячка та дослідниця. Міністерка внутрішніх справ Фінляндії з 2019 року, голова зелених з 2019 року[5], співголова Союзу зеленої молоді та студентів з 2013 по 2014 рік[6][7]. Членкиня Гельсінської міської ради з 2017 року. На парламентських виборах 2019 року була обрана членкинею парламенту від Гельсінського виборчого округу.
.jpg)
Remove ads
Раннє життя
Огісало народилася 1985 року у Весалі, Гельсінкі, в сім'ї 20-річних батьків. Дитинство провела бідно в передмісті Гельсінкі. Один рік, однак, провела у притулку. Батьки іноді були безробітними, іноді на тимчасових роботах, і через алкоголізм батька врешті розійшлися. Мати продовжувала вчитися, працюючи вечорами й у вихідні дні. У юності Марія займалася футболом і легкою атлетикою[8].
Кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Огісало закінчила спортивну гімназію Мякелянрінне 2004 року й здобула ступінь магістра політичних наук в Гельсінському університеті 2011 року за спеціальністю соціальна політика[9][10]. 2017 року Огісало захистила докторську дисертацію з соціології на кафедрі соціальних наук Університету Східної Фінляндії[11]. У 2014—2017 роки була членкинею Ради Спілки студентів вищих навчальних закладів в області соціальних наук[12].
Огісало професійно вивчала феномен бідності у Сокці, центрі компетенції соціального сектору столичного району Гельсінкі, та продовольчу допомогу в Університеті Східної Фінляндії, а також працювала дослідницею у Фонді Y[11][9][10][13].
Політична кар'єра
Вона приєдналася до зелених 2008 року[14]. На муніципальних виборах 2012 року Огісало отримала 612 голосів у Гельсінкі та була обрана заступницею уповноваженого[9][15]. 2013 року вона входила до молодіжної ради, а протягом решти 2014—2017 років була членкинею правління лікарняного округу Гельсінкі й Уусімаа[16][17]. Огісало була обрана до Гельсінської міської ради на муніципальних виборах 2017 року 4400 голосами[18].
Огісало очолювала робочу групу з міжнародних справ Союзу зеленої молоді та студентів (ViNO) 2011 року[9]. 2012 року вона входила до правління організації та відповідала за міжнародні відносини. 2013 року вона була співголовою ViNO разом з Велі-Матті Партаненом, а 2014 року з Ааро Гаккіненом[7][6].
Була членкинею робочої групи з програми соціальної та медичної політики Зеленого союзу з 2010 по 2011 рік[19]. Входила до делегації партії зелених з 2013 по 2015 рік[20]. У червні 2015 року була обрана заступницею голови партії[21].
Огісало була кандидаткою на виборах до європейського парламенту 2014 року[22] і набрала 3 089 голосів[23]. Вона також була кандидаткою на парламентських виборах 2015 року, отримавши 4087 голосів і залишившись на відстані 109 голосів від місця в парламенті[24][25].
На парафіяльних виборах 2010 року Огісало була обрана до парафіяльної ради Калліо, але подала у відставку, коли переїхала з району в жовтні 2011 року[9][26]. У 2015—2018 вона входила до Гельсінської об'єднаної церковної ради та парафіяльної ради парафії Павла[27].
2012 року Огісало очолювала молодіжну робочу групу при Міністерстві закордонних справ з питань з питань майбутньої співпраці Північних країн[28] та була членкинею правління Молодіжної асоціації Похйола-Норден 2012 року[9].
Огісало була висунута на посаду голови зелених на засіданні партії в Тампере 2017 року та привернула увагу після того, як зайняла друге місце як відносно невідома на той час кандидатка[29]. Огісало була призначена офіційною заступницею голови зелених 18 вересня 2018 року після того, як Тоуко Аалто взяв відпустку через хворобу[30].
Парламентарка і міністерка 2019 року
Марія Огісало брала участь у парламентських виборах 2019 року і була обрана до парламенту від Гельсінського виборчого округу. Огісало отримала 11 897 голосів і стала сьомою кандидатурою серед жінок у країні[31][32]. У червні 2019 року зелені вирішили призначити Огісало на посаду міністерки внутрішніх справ в уряду Антті Рінте[33].
Вона була обрана головою Партії Зелених на конференції Партії Зелених в Порі 15 червня 2019 року. У своєму програмному виступі Огісало підкреслила, що боротьба зі зміною клімату і бідністю є ключовим політичним завданням[34]. «Я знаю, що таке бідність у цьому суспільстві. Я жила в ній, я бачила її, я вивчала її» — сказала Огісало, посилаючись на своє дитинство і кар'єру дослідниці соціальних проблем[35].
Remove ads
Особисте життя
Огісало грала у футбол у «ФК Конту» та «ФК Вікінг», а також займалася легкою атлетикою в «Кіса-Вейко» в Гельсінкі[36][37]. В дорослому віці вигравала нагороди з велоспорту[38]. Nintendo була для неї важливим захопленням[11].
В грудні 2019 року одружилася з Мійка Йоганссоном[39]. Влітку 2021 року вона повідомила, що вагітна і що передбачувана дата пологів ― грудень того ж року[40].
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads