Марія Падільська

|опис зображення=

Королівський монастир Санта-Клара в Астудільйо, заснований Марією Падільською

Марія Падільська
ісп. María de Padilla
Народилася	близько 1334 року Кастильське королівство
Померла	липень 1361 року Севілья, Кастильське королівство
Поховання	Capilla Real de la catedral de Sevillad
Країна	Кастильська Корона
Знання мов	іспанська
Титул	Сеньйор[d]
Батько	Хуан Гарсія де Паділья
Мати	Марія Гонсалес де Хенестроса
Брати, сестри	Diego García de Padillad
У шлюбі з	Педро I[1]
Діти	Беатриса Констанція Ізабелла Альфонсо
Медіафайли у Вікісховищі[2]

Марія де Паділья (ісп. María de Padilla; близько 1334 — липень 1361, Севілья) — фаворитка короля Кастилії Педро I Жорстокого.

Життєпис

Кастильська дворянка, донька Хуана Гарсії де Падільї (померла в 1348/1351) та його дружини Марії Гонсалес де Хенестроса (померла після 1356 року). Її дядько по материнській лінії, Хуан Фернандес де Хенестроса, королівський фаворит у 1354—1359 роках, який піднявся після опали Альфонсо де Альбуркерке^[en] і був посередником у примиренні Педро Жорстокого з його молодшим братом Фадріке Альфонсо. Її брат Дієго Гарсія де Паділья^[en] (помер у 1368 році) обіймав посаду великого магістра Калатравського ордену (1355—1365). Сім'я Марії Падільської походила з Падільї-де-Абахо на околицях Кастрохеріса в провінції Бургос.

У хроніках Марія де Паділья описується як дуже гарна та розумна жінка.

Король Педро Жорстокий (1334—1369), який правив у 1350—1366 і 1367—1369 роках, познайомився з Марією влітку 1352 року під час військової експедиції в Астурію проти свого повсталого брата Енріке, графа Трастамара. Ймовірно, чималу роль у їхньому знайомстві зіграв її дядько по материнській лінії Хуан Фернандес де Хенестроса^[es]. На той час Марія виховувалась у будинку Ізабель де Менесес, дружини впливового кастильського дворянина Хуана Альфонсо де Альбуркерке. Вони стали коханцями, їхні стосунки тривали до її смерті, попри шлюби короля Педро з Бланкою Бурбонською (1339—1361) та Хуаною де Кастро (1340—1374). Завдяки зв'язку Марії з королем Педро її родичі здобули великі та важливі посади при дворі.

Будучи сильно прив'язаним до Марії, Педро I таємно одружився з нею в 1353 році. Однак влітку того ж року мати Педро і знать змусили молодого короля одружитися з Бланкою Бурбонською, донькою герцога П'єра де Бурбона і кузиною короля Франції Іоанна II Доброго, яку Педро залишив незабаром після весілля заради Марії. Політичні мотиви шлюбу з Бланкою Бурбонською вимагали від Педро заперечення факту, що він одружений; незважаючи на це, його стосунки з Падільською тривали і вона народила від нього чотирьох дітей^[3][4][5]. За альтернативною версією, Педро залишив нову дружину через три дні після весілля, коли дізнався, що у неї був роман з його незаконнонародженим братом Фадріке Альфонсо на шляху до Іспанії і що її посаг не буде отримано.

Діти

Марія Падільська народила від Педро Жорстокого трьох дочок та одного сина:

• Беатріса (1354—1369)
• Констанція (1354—1394), дружина Джона Гонта
• Ізабелла (1355—1392)
• Альфонсо, інфант Кастильський (1359 — 19 жовтня 1362), спадкоємець престолу в 1362 році.

Дві їхні доньки стали дружинами синів Едуарда III Плантагенета, короля Англії: Ізабелла стала дружиною Едмунда Ленглійського, 1-го герцога Йоркського, а Констанція — Джона Гонта, 1-го герцога Ланкастера, який претендував на корону Кастилії. Донька Констанції, Катерина Ланкастерська (1373—1418), в 1393 році стала дружиною Енріке III Кастильського.

Смерть та поховання

Марія Падільська померла у липні 1361 року. Причиною смерті, можливо, стала чума. Вона була похована в королівському монастирі Санта-Клара в Астудільйо, який вона заснувала в 1353 році. Незабаром за наказом короля Педро її рештки перепоховали в Севільському кафедральному соборі разом з іншими членами королівського будинку.

Зображення у художній літературі

• Гаетано Доніцетті, опера «Марія Паділья» (1841)
• Рудольф Готшалль, драма «Марія де Паділья».

Родовід